Сторінка:Журнал «Краєзнавство», 1927. – Ч. 1.pdf/12

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

№ 1

9

Краєзнавство і шкільний програм


Роля краєзнавства в справі вивчення продукційних сил величезна. Планово-державне будівництво, науково-дослідча праця й краєзнавчий рух,— це ті основні чинники, що складають формулу організації вивчення продукційних сил. Заходи планових органів, як-що вони не спиратимуться на громадський краєзнавчий рух і не використовуватимуть здобутків науки, матимуть невеликий успіх. Тому на майбутніх конференціях і в підготовчій до їх роботі як-раз і буде звернуто велику увагу на розвязання питання контакту й погоджености роботи планових установ з науково-дослІдчими Й краєзнавчими установами та організаціями.

Краєзнавчі організації мусять пам'ятати, що на них радянською владою й радянським суспільством покладається велика надія що до беспосередньої, активної й продуктивної участи в справі вивчення про­ дукційних сил Союзу, відновлення, реконструкції та індустріялізації нашого народнього господарства.


Краєзнавство і шкільний програм.

На тему „краєзнавство і учитель", „краєзнавство в школі" та ин. написано вже чимало. Ще більше говорено про це на різних конфе­ренціях та з'їздах, починаючи від районових і до всеспілкових. Над „краєзнавством“ сидить що-вечора наш масовий шкільний робітник і у великому місті, і на далекому хуторі, підготовлюючи свою роботу в школі на завтра.

Проте, до цього часу в цьому питанні багато ще є неясностей та плутанини. Головна причина цієї плутанини полягає в тому, що зміша­лися два питання: роля учителя, як краєзнавця-громадянина, і крає­знавча робота учителя в школі, як основа шкільної роботи.

Ми не будемо вже зупинятися на першому і з’ясовувати ролю учительства в справі вивчення місцевого краю. Ще за тих часів, відколи почали виникати в старій Росії різні місцеві наукові товариства, учи­тельство зайняло в них поважне місце і займає його до цього часу. Навіть більше,— учитель, як часто-густо єдина культурна сила нашого села, вже усвідомив себе на цій роботі і зробився головним організа­тором і практичним робітником на полі сучасного краєзнавства.

Нас цікавить друге питання — краєзнавча робота в школі. Тут у нас до цього часу багато незрозумілого і непогодженого і, що найгірше, ще так багато абстракції.

З одного боку педагогіка, використовуючи всі дані фізіологічного та соціологічного порядку, які були в її розпорядженні, з’ясувала крає­знавчу основу та її необхідність для нашої школи. Теоретичні міркування Знайшли собі втілення у відомих програмах ГУС’а, де в основу шкільної роботи було покладено вивчення трудової діяльности місцевого населення у відповідному місцевому оточенні природньому та соціяльному. Закрі­плена програмами краєзнавча основа шкільної роботи була передана