Сторінка:Журнал «Краєзнавство», 1927. – Ч. 1.pdf/25

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

20

№ 1

Дм. Зайцев


горішньої течії Дніпра. На передньому плані „Стовпи“, далі „Вовче Гирло“ з відомим Кичкаським мостом, що легкою сірою аркою перекинувся з одного берега на другий. На лівому боці — урочище „Сагайдачне“, велике село Вознесенка, місто Запоріжжя, де серед зелених са­дів, бульварів та парків червоніють і сіріють будинки та підносяться вгору заводські димарі. З правого боку — берегові кручі, а далі широка балка з далекою колонією на обрії— Хортицею, що з'являється культурним центром місцевого німецького населення. А вниз — розки­нувся „Великий Луг“ Запорізький з „Лисою Горою“, що маячить в далечіні.

В майбутньому — це инші краєвиди. Все такий же чудовий краєвид угору на велетенську гідроелектростанцію з широким морем-песом за нею. Ліворуч і праворуч краєвид на велике промислове місто з численними заводами, де зберуться до праці пролетарі з далеких кутків наших республік. А вниз по Дніпру — плавні, де меліорація створить щось подібне до родючої Нильської долини...

А поки що, великі простостінні скелі оточують горішню, високу частину острова. Складені вони з дрібнозернястого кріпкого граніту. По де-яких місцях закладені уже каменярні, де розроблявся камінь для будівельних потреб.

Сучасна рослинність підтвердить ботаніку перекази дідів і покази свідків про те, що на острові були значні ліси. Вони зникли на очах теперішнього покоління. Лишилися невелички гайки: внизу, в частині, яку заливається підчас водопілля,— з осокорю та верби, почасти з бересту; на горі в балочках невеликі дубки, а на піскуватій рівнині— лишки соснового бору. В ботанічному відношенні острів вартий уваги особливо тому, що тут, порівнюючи на невеликій площі, зібрано різноманітні рослинні суспільства (формації), які досить добре зберегли свої типові риси. Тут ми знаходимо останні дільниці цілинного степу, степові чагарники, сосновий бір (лишки), байрачні гайки, скелі, піскуваті кучугури, заливні луки, водну флору озер і заток Дніпра. Крім цього, кидається у вічі велика кількість різноманітних кущових рослин, а також трапляється чимало рідких, мабуть реліктових (що вимірають), зіллястих рослин. А. Гросгейм указує, як на цікаві рослини, на ситник (Yuncus tenageia, Ehrh.) і Cyperus glomeratus. І, що ростуть на заливних луках, а також на мешканців скель: гусячу цибульку (Gagea) і гіяцинт (Hyacinthus Pallasinus, Stew.). Проф. Бекетов зазначає, що острів Хортиця є східньою межею поширення особливого виду дуба (Quercus Cerris, L). Коли ще додати, що на острові здичавів і поширився виноград (Vitis vinifera), то характер рослинности з'ясується цілком.

Великий інтерес має північний крутий скелястий схил острова. За нашими спостереженнями, сонце сюди майже не заглядає протягом ці­лого дня. Лише влітку на заході своєму сягає воно сюди своїми червонозолотавими проміннями. Крутизна схилу робить його мало приступним для великих тварин і людини. В наслідок цього, ми знаходимо тут розкішну буйну рослинність, кущову й зіллясту, представники якої вже