№ 1
27
Життя краєзнавчих організацій
статистики, мистецтва і других), в яких повинні розроблятися окремі питання краєзнавства округи і під керуванням спеціялістів професорів Вищих Шкіл провадитися робота з краєзнавцями по методології окремих спеціяльностей.
З метою притягнення як-найбільшого числа громадян в краєзнавчу роботу і радянське будівництво, утворено цілу низку осередків при школах і різних організаціях, а існуючим студентським науковим гурткам Кам'янецьких Вищих Шкіл надано краєзнавчий ухил та уведено краєзнавство в робочі шкільні плани. Таким чином окремі школи в своїй академічній роботі провадять і роботу краєзнавчу, а укінчені студенти вповні ознайомлені з районом, в якому їм доведеться працювати. Особливу увагу звернено на узгляднення краєзнавчого моменту в дипломних роботах укінчених студентів Вищих Шкіл окремих вертикалів. Для реалізації краєзнавчих завдань проведено широку кампанію на сторінках місцевої преси, по клубах, гуртках, нарадах, конференціях, з'їздах і т. д. Особливу увагу звернено на учительські конференції і на курси по педперепідготовці, на яких професор В. Геринович зачитав серію лекцій про Поділля. В місцевій газеті „Червоний Кордон“ порушено цілу низку питань краєзнавчого характеру („Про Краєзнавство і його значіння“. (Подільський Господар, ч. I за квітень 26 р.), „Наукове значіння Кам'янеччини“. До питання про охорону пам'яток природи і культури. (Культура і побут, ч. 51–52 з 24 грудня 26 р.). „Про яри і ярки Кам'янеччини та засоби боротьби з ними“ (Червоний Кордон від 5 і 8 січня 27 р.), „Вивчаймо виробничі сили Кам'янеччини“. (Червоний Кордон від 21 січня 27 р.), „Збірайте народні терміни“. (Червоний Кордон від 27/II 26 р. і т. д.). На першому місці поставлено питання бойового господарського характеру, як про боротьбу з ярами та вивчення країни з гідрологічного і кліматичного боку. Необхідно зазначити, що статті найшли значний відгомін серед краєзнавців округи. Маємо багато заяв про згоду обслуговання гідрологічних і метеорологічних станцій з боку нашого учительства. За для реалізації цієї справи ОКК звернувся до Укрмету і Гідрологічного Інституту за приладдям і літературою, а окрплан обіцяє допомогти встановленню густої метеорологічної і гідрологічної сітки в окрузі.
Дотеперішні наслідки ОКК по вивченню виробничих сил такі: праця по методології окремих дисциплін під керуванням професорів Вищих Шкіл, за для утворення кадру спеціялістів краєзнавців.
Видання праці проф. Гериновича під наголовком: „Кам'янеччина“, ч. I. Природа. Кам'янець на Поділлі 1926 р. Ця книжка являється підручником для шкіл по краєзнавству і орієнтаційним засобом для радянських робітників округи.
Геологічне і гідрологічне обслідування Кам'янеччини проф. Красівським. Робота проведена цього року охопила більшу частину округи і виявила геологічні умови Кам'янеччини та режим підземних вод і корисні копалини. 1927 року робота буде закінчена і будуть зроблені технічні і хемічні аналізи окремих корисних копалин і ґрунтів. Вже зроблено ізогіптичну і гідрологічну карту округи.
Студенткою І. Н. О. тов. Мандзюк досліджено текстильну промисловість
