Сторінка:Журнал «Краєзнавство», 1927. – Ч. 2.pdf/12

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Дослідження кустарних промислів
 

Вважаючи на велике значіння кустарних промислів не тільки, як додаткового заробітку селянина, а й самостійної галузі виробництва, що досі ще займає велике місце в загальнім балансі виробництва УСРР, а разом з тим маючи на увазі значіння кустарного промислу, як застарілої форми виробництва, що досі в своїм примітивізмі зберегла силу старовинних виробничих і побутових моментів, Український Комітет Краєзнавства систематично подаватиме ширші програми для докладного вивчення різних галузей кустарного виробництва і примітивної техніки села.

Розпочинаючи з програму вивчення ганчарства, чи не найстарішого виробу, що має своє коріння в часах неолітичних, мусимо звернути увагу на головні моменти наукового дослідження, що в рівній мірі торкаються й инших галузей краєзнавчої дослідницької роботи[1].

Наука вимагає від досліду перш за все точности й вичерпливости. От-же потрібно точно зазначати повне ім'я того, хто дає відомості, точну адресу господарства, що його описано, точні назви, визначіння, описи, характеристики і т. п., як їх подає той, хто дає відомості. Потрібно по кожному моменту досліду зібрати як-найповніші матеріяли, щоб вичерпати по змозі все, що можна знати про досліджувану річ (а в сумі про досліджуване питання).

Науці потрібно знати конкретно те, що знає сам той, хто провадить дану роботу — сам кустар, сам хлібороб, пасічник і ин. От-же треба все записувати з уст даного виробника. Всі ж міркування самого дослідника, все що відомо дослідникові по за конкретно досліджуваним випадком — записується в примітки, позначаючи, що це примітка самого дослідника.

Треба подавати матеріал точно локалізований, себ-то з певної точно позначеної території: таке-го господарство, таке-то село і т. п. Ні в якім разі недопустимо, вивчивши одного кустаря, узагальнювати зібрані відомості на всіх кустарів села, не перевіривши ці відомості на инших кустарях. Треба мати на увазі, що і в однім селі є де-які різниці як в самій техніці роботи, так і в поясненнях і уґрунтуваннях різних способів роботи. От-же не завжди потрібно давати докладний опис роботи кожного кустаря, а дослідивши одне кустарне-господарство вичерпливо, з инших подавати ті відміни, що їх не було у дослідженого, точно зазначаючи знову-ж які саме відміни в якому господарстві знайдено і хто саме подав відомості.

Тримаючися цих головних вимог наукового дослідження, дослідник подасть дійсно науково цінний матеріял, що за ним уже можна буде робити відповідні висновки й узагалення.

Вимога вичерпливости відомостей говорить за те, що подаваний програм, як і всі дальші, не може охопити всіх дрібних відмін, що в

  1. Користуємося увагами, принятими Українською Академією Наук в її програмах.

    Редакція.