І. Загальна характеристика села.
Скільки населення в селі. Розподіл його по роду занять (скількибхліборобів, ковалів, теслярів та ин.), Розподіл за полом та віком (приблизно). Загальна кількість господарств. Скільки з них хліборобських, кустарних, мішаних, инших. Який загальний економічний тип села: хліборобське, садове, рибальське та ин.
ІІ. Сільське господарство.
Які галузі сільського господарства розвинені в селі. Скільки землі має село. Скільки її пересічно припадає, на одне господарство. Які форми землекористування: індивідуальне, колективне (комуна, артіль та ин.). Яка форма рільництва: переліг, трьохпілля. многопілля чи є черезполосиця, чи пройшло землевпорядкування та ин. Які зернові культури є основними. Яка середня урожайність їх. Які рослини ще розводяться на полі, на городах. Які сільсько-господарські приладдя та машини вживаються. Чи є трактори і як їх використовують. Чи є машинові товариства чи прокатні пункти. Скільки є на селі коней, рогатої худоби, овець, свиней та ин. Який характер має скотарство: робочий, товаровий, молочний чи мішаний. Чи займається населення птахівництвом, бджільництвом, шовківництвом та ин. Чи є поблизу сільсько-господарська школа і яку користь має від неї населення.
ІІІ. Промисловість.
Які кустарні промисли є на селі: гончарський, шевський, ковальський та ин. Скільки господарств працює в кожному промислі. Де кустарі беруть сировину і куди збувають свої вироби. Які форми колективізму існують серед кустарів. Які заводи й фабрики є поблизу. Чи постачає їм село робітників, кого саме. Які є дрібні підприємства: вітряки, парові млини, олійниці та ин.
IV. Торгівля та кооперація.
У чиїх руках торгівля на селі. Скільки є кооперативних крамниць і приватних, яка частина населення кооперована в споживчому кооперативі. Який крам продається в крамницях. Чи можна дістати усякий крам у селі, чи доводиться їхати за ним до містечка або міста і куди саме. Крім споживчої, які ще форми кооперації є на селі. Чи є зсипні пункти на селі.
- ↑ Див. № 1. Стор. 14
