Сторінка:Журнал «Краєзнавство», 1927. – Ч. 2.pdf/10

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

За поданою тут схемою намічається економічне районування Україна майже в усій сучасній літературі з де-якими варіаціями. Але на всі спроби економічного районування УСРР слід дивитися, як на попередні схеми, що потрібують багатьох виправлені, змін, додатків.

Радянська Україна невпинно розвивається, йдучи до індустріялізації новими шляхами, що не було їх до революції. З аграрної країни перетворилася вона в країну аграрно-індустріальну, а в недовгім часі стане країною індустріяльно-аграрною. Ясна річ, що в процесі розвитку країни не можна стабілізувати її економічних районів, бо нові факти життя все мінятимуть і мінятимуть економічні відносини. Той факт, що Дніпро стане суцільним шляхом, зовсім по иншому направить економічне тяжіння, й можна сподіватися на розвиток таких міст, як Запоріжжя, Херсон, Дніпропетровське, Київ, Кременчук, Черкаси. Дніпрельстан остільки змінить нашу економіку, остільки внесе нового в наше життя, що не можна навіть всього зараз і передбачати. З певністю можна тільки сказати, що майбутнім центром України очевидно буде не Харків і не Київ, а внутрішній порт Запоріжжя, щобмає таке вигідне економічне і географічне положення. Це майбутній центр нової пролетарської культури.

Канал Волга — Дон, — безперечно, теж відіб'ється на нашій економіці.

Проведення нових залізниць так само увесь час мінятиме економічні центри й райони. Напр., традиційно лісостеп ділять па правобережний з центром Києвом і лівобережний з центром Харковом, тоді як з проведенням Києво-Полтавської залізниці значна частина лівобережжя, починаючи з м. Миргорода, безперечно тяжить до Києва, а не до Харкова.

Ближчими роками на Україні відбуватиметься переміщення економічних центрів і відповідна зміна економічних районів.

Сучасне економічне районування, здебільшого, пристосовується до адм ністративних меж, тоді як останні слід будувати за економічним районуванням.

Все сказане лише стверджує потребу тої великої роботи в і галузі районування, що її ще треба проробити. Для краєзнавчих організацій ще непочатий шлях, великої потрібної і продуктивної роботи. Краєзнавчі організації районового, округового значіння мусять до своїх робочих планів поставити розроблення питань районування.

Вивчення продукційних сил своєї території і економічне районвання її, — це ті дві проблеми, що їх ставить сучасність нашому молодому краєзнавству.

Влада й все радянське суспільство сподівається на допомогу краєзнавців.