2. Знищити всі несправедливі податки й незаконні побори, заборонити виправлювання податків за кілька років наперед і скасувати земельні податки з безземельних;
3. Напружити всі сили для організації широких селянських мас та втягування їх до національно-революційного руху;
4. Розпустити всі організації, що пригноблюють селянство, як, наприклад, ґуандунські міньтуани (загони буржуазної міліції);
5. Вирвати в селах владу з рук кулаків та джентрі, сприяти органам селянського самоврядування;
6. Усталити крайню орендну платню й мінімальні ціни на сільсько-господарчі продукти;
7. Зменшити робітничий день батраків і підвищити їхню заробітню платню.
Принцип націоналізму має тепер новий зміст. Якщо в 1911 році боротьба йшла проти „маньчжурської, чужоземної династії, то тепер її ведеться за визволення Китаю від гніту світового імперіялізму“ під гаслом: „Геть нерівноправні договори“.
Принцип „демократизму", що визначавсь вимогами скинення самодержавства (а потім диктатури Юань-ші-кая) й усталення парламентарної республіки, визначається тепер вимогою скинення „феодального мілітаризму", що розквітнув під прапором „республіканського ладу“ й скликання Національного Зібрання, як представництва робітничих, селянських, студентських, педагогічних і купецьких організацій, а також й національних меншостів.
Успішна боротьба з мілітаризмом, об'єднання країни шляхом військової експедиції, визволення Китаю від гніту світового імперіялізму без цього спільника неможливі. Заходи, що їх скеровано на полекшення податкового тягаря бідняцького та середняцького селянства, заходи, що вводять в той же самий час більш високе оподаткування землевласників і взагалі багатих шарів населення, показують, що вже починають розуміти, оскільки важливо принадити симпатії селянства.
Тут необхідно звернути увагу на те, що розпуск міньтуанів, себ-то, як було вище сказано, органів класового панування джентрі й землевласницької буржуазії та сприяння утворенню замісць їх органів селянської самоохорони, неминуче ведуть
