зростав імпорт і торговельний баланс Туреччини довоєнних часів був досить несприятливим, причому негативна різниця для Туреччини збільшилася з 12.000 тис. фунтів стерлінгів р. 1909 на 18 млн. фунт. стерл. р. 1912 (див. табл.)[1].
| Роки | В тисячах фунтів стерлінгів | |||
|---|---|---|---|---|
| Загальний оборот | Експорт | Імпорт | Різниця | |
| 1908-09 | 46.000 | 16.762 | 28.574 | (—) 12.000 |
| 1910-11 | 59.000 | 20.072 | 38.687 | (—) 19.000 |
| 1911-12 | 62.000 | 21.903 | 39.880 | (—) 18.000 |
Після війни та економічного занепаду Турецька республіка починає поволі налагоджувати своє господарство та відновлювати торговельні звязки з іншими країнами. Останніми роками Туреччина починає вирівнювати свій торговельний баланс, збільшуючи експорт своїх провенансів та скорочуючи імпорт, через запровадження високих митних тарифів. Року 1924 Туреччина імпортувала на 193.611 тисяч тур. лір, а експортувала на 158.768 тисяч тур. лір[2].
Року 1913 у зовнішній торговлі Туреччини брали участь Англія, Австро-Угорщина, Франція та Німеччина. Росія стояла лише на п'ятому місці. Незначну торговлю з Туреччиною провадили П.-А.С. Штати, Румунія, Бельгія, Італія. В сучасний момент, візьмімо, напр., р. 1924, перше місце посіла Італія, що своїми дешевими товарами постачає Туреччину і яка не менш інтенсивно розвинула свій вивіз з Туреччини. Англія перейшла на друге місце. СРСР цього року займав 12-те місце (див. таблицю на стор. 73)[3].
Головне місце в експорті Туреччини довоєнних часів займали овочі, різна городина; далі йшов шовк, кокони, грена; після цього стояла вовна, тютюн, фарби, вальонея, то-що. В імпорті головне місце займали тканини паперові, вовняні; потім ішов цукор; далі залізні вироби, шкіра вироблена й інша фабрично-заводська продукція.
