Сторінка:Журнал «Східний світ», 1930. – № 1–2 (10-11).djvu/162

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

се—Сочі. Решта залізниці не була закінчена до часу громадянської війни. Були закінчені тільки земляні роботи та пробиті й обладновані тонелі. Зоставалось тільки понастилати мости та покласти шпали й рейки. Матеріял для цього вже був цілком готовий на місці. Та грузинський меншовицький уряд підчас свого панування в Абхазії запродав усе це майно французам. Цілі каравани суден на Абхазькому березі грузили шпали, рейки, мостові ферми та інші матеріяли, заготовлені для залізниці, й вивозили до Франції. Нині порушено питання перед Всесоюзним урядом про внесення в бюджет п'ятирічного пляну суми, потрібної щоб закінчити Чорноморську побережну залізницю.

До деякої міри функції залізниці виконує морський шлях. Та на Абхазькому березі нема ні одного обладнованого порта. А тимчасом Сухумська та Гудаутська затоки досить зручні для стоянки суден. Особливо це треба сказати про Сухумську затоку. Морська хвиля в ній ніколи не буває висока, тому в цю бухту заходять судна підчас найбільших штормів, хоч тут немає ніяких портових споруд. Питання про будову порта в Абхазії набуває актуального значіння в зв'язку з розробкою Ткварчельських покладів кам'яного вугілля.

Покищо за головну артерію не тільки для внутрішніх зносин в Абхазії, а й для сполучення з сусідніми країнами править Чорноморська побережна соша Новоросійськ—Батум. Збудовано цю сошу за голодних 1891–2 р. р. Робочою силою при будуванні цього тракту були селяни з голодних країв. Тому цей шлях зветься ще „голодна соша“. У межах Абхазії цей тракт проходить на протязі 213 кілометрів.

Майже з початку світової війни ця соша не ремонтувалась, а підчас громадянської війни була й без потрібного догляду. Через те на деяких ділянках цей тракт став трудно проїжджим. Останній час звернено увагу на ремонт цього важливого тракту. Кошторис чернового пляну ремонту цього тракту передбачав витратити на цю справу 2.500.000 карб. на протязі трьох років. А кошторис повного ремонту цього тракту в межах Абхазії в п'ятилітній термін виносив 6.000.000 карб.

Всесоюзний уряд дав на цю справу за сезон 1927–8 року 337.000 карб., а за сезон 1928–9 року 350.000 карб.[1]

 
  1. За даними Абхазької Уч. соші.