Сторінка:Журнал «Східний світ», 1930. – № 1–2 (10-11).djvu/19

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Ол. Гладстерн

він був за царату. Імперіялістичною була політика Тимчасового Російського уряду (щодо прагнень, а не засобів, яких було у нього менш, аніж у царату) у хінському питанні в цілому, імперіялістичною була його позиція і в Маньчжурії.

Вибухла Жовтнева революція. Прийшов 1918 рік. Рік інтервенції чужоземної також на Далекому Сході. Припинилися реґулярні зв'язки центрального Радянського Уряду з далекосхіднім краєм. У Маньчжурії панують „союзники“ та їх підручні — білі росіяни. Їх приваблює ХСЗ. Російська залізниця, збудована на Хінській території, переходить до „союзницьких“ рук. І цікава річ: на чолі „міжсоюзного“ комітету, що бере на себе функції найвищого органу над залізницею, стає американець, а япанці квапляться понаставити свою військову збройну силу по всій залізниці, нібито щоб її охороняти.

Комітет офіціяльно мав на меті переводити контролю над залізницями, яких потребують держави-інтервенти для переведення свого війська. Гадалося, що функції цього комітету тимчасові, залежать від виключних подій, і що скоро військо держав буде визнано, комітет перестане існувати. В точному статуті цього комітету зазначено, що він відає фінансами, технікою, рухом і т. ін. залізниць. Таким чином комітет фактично взяв у своє розпорядження залізниці. Коли взяти на увагу, що, крім Східньої залізниці, в руки цього комітету перейшла Читинська залізниця і що він просував свої мацальці і далі, уздовж Сибірської магістралі, неважко собі уявити, яке ґрандіозне завдання, покищо тільки в контурах, ставили собі імперіялістичні держави.

1920 рік приніс повне розчарування інтервентам: провал Колчака; цілковите фіяско білих армій Сибіру; примушений відступ війська інтервенціоністських держав на Далекий Схід і перспектива повної евакуації всіх окупованих ними місцевостей, в тім числі й території Хін. Східньої залізниці. Міжсоюзницький комітет ще існує, але про долю залізниці треба подбати й на випадок евакуації.

Французький капітал, використовуючи сприятливий момент, пробує через Русько-Азіятський банк, що його 60% акцій були в руках французів, захопити Хінську Східню залізницю. 2-го жовтня 1920 року в Пекіні підписано угоду між Русько-Азіятським Банком (наступником Русько-Китайського Банку), з одного боку, і Хінським урядом — з другого. Хінський уряд, розсудливо ухиляючися