Сторінка:Журнал «Східний світ», 1930. – № 1–2 (10-11).djvu/233

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Проф. М. ПОЛІЄВКТОВ

ШЛЯХИ СПОЛУЧЕННЯ ПОМІЖ ГРУЗІЄЮ ТА РОСІЄЮ В XVI–XVII ст.ст.

За останні роки, коли вивчається найрізноманітніші проблеми з історії Грузії XVI та XVII ст. ст., до наукового обігу все більше й більше запроваджується нове історичне джерело — пам'ятки взаємин Грузії та Росії, що їх зберігається по руських архівах, головним чином, у справах кол. Московського гол. Архіву Мін. Чуж. Справ, тепер Древлєсховищі Центрархіву РСФСР у Москві, досі далеко ще не повнотою оголошені. Не можна, звичайно, сказати, щоб цього джерела наука досі зовсім не знала. Оголошувати ці документи ще у XVIII ст. почав відомий Н. І. Новіков, що видав у „Древней российской вивлиофике“ (ч. V) один з варіянтів статтейного списку посольства Толочанова; у XIX ст. його передрукував Н. Ніколадзе в „Новом Обозрении“ (1889 р.) і грузинською мовою видав Д. Гамбашідзе в „Мцхемси“ (1889 р.). Згодом ці пам'ятки частково оголошувано в численних працях Броссе і, особливо повно для XVI ст., у С. Білокурова в його „Сношениях России с Кавказом“ (1889 р.). Нарешті за останніх років Тифл. Держ. Університет оголосив два пам'ятники з цієї серії: в 1926 р. — Посольство в 1650–52 г.г. Толочанова и Иевлева в Имеретию (сюди, між іншим, увійшли невідомі Новікову редакції статтейного списку цього посольства) й у 1929 р. — Посольство в 1640–43 г.г. Мышецкого в Кахетию. Ці останні видання й відновили інтерес історичної науки, головне, грузинської, до названого історичного джерела. І, справді, це джерело має в собі цінніші відомості, що далеко виходять за межі зовнішньо-дипломатичних взаємин. Саме ті сторони минулого життя, що в сучасній історичній науці набирають першорядного значіння — економіка, історична географія і почасти етнологія, матеріяльна культура, соціяльний лад та міжнародні взаємини — особливо висвітлюються в цьому джерелі. Ця робота, головне, обґрунтована на тому джерелі, і має своїм завданням ілюструвати цю засаду в одному окремому питанні „Шляхи сполучення поміж Грузією та Росією в XVI та XVII ст.ст.“.

Економічне й політичне життя Росії (Московської держави або, як тоді казали, Москви) від другої половини XVI ст. як відомо, значно ускладняється. Завоювання усього Надволжа відкривало великі можливості колонізувати південні окраїни держави. Затвердившися по всій течії Волги,