Сторінка:Журнал «Східний світ», 1930. – № 1–2 (10-11).djvu/315

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

й продукт безперечно існуючого змішування поміж самими татарами різних районів Криму з відмінними антропологічними типами, як це далі буде видно. Цей факт значно ускладнює розв'язання в категоричній формі зазначених вище антропологічних проблем.

Що ж нині являють собою кримські татари з антропологічного боку?

Чи зберегли вони основний тип свій, чи змінили, в якій мірі змінили його та в яких саме територіяльних частинах Криму; з якими народами можливо вони змішувалися і як саме це відбилося на їхньому типові? Оце ті питання, що цікавлять нас.

Розглянемо деякі головніші антропологічні ознаки кримських татар з тих, які взагалі можливо за існуючими даними порівнювати у різних авторів.

З антропологічних матеріялів кримських татар, що маємо до цього часу, доводиться зупинитися, головним чином, на матеріалах, опублікованих Теребінською-Шенгер[1] та нашими дослідниками[2], наводячи поруч і матеріяли інших дослідників, якими ми й будемо тут користуватися.

Уклад. Матеріали до загальної будови тіла маємо лише наші, вони стосуються східньої частини передгірської чи то гірської (далі називатимемо її „середньою“) смуги Кримського півострову.

Здебільшого татари цієї території середнього укладу тіла (58,7%); приблизно половина цього (27,9%) слабкого укладу з різноманітною поширеністю цього в різних районах; міцного укладу татар зустрінуто найменше (13,4%) з приблизно однаковою поширеністю по різних районах.

Колір волосся. За всіма матеріялами, що ми тут розглядаємо, найбільше темною піґментацією волосся відзначаються кримські татари степової смуги, як це бачимо з табл. 1, тоді як найменш темною — узбережні татари. Проміжне місце займають татари середньої смуги. В той же час треба відзначити, що по всіх смугах татари здебільшого темноволосі. Русяві татари найчастіше зустрічаються серед узбережних і найрідше серед степових; проміжне місце займають

  1. Степова смуга — райони Євпаторійський та Джанкойський (200 суб.). Середня смуга — район Мангуп-Кале, колишнього центру Готії (300 суб.). Узбережна смуга — район Ялти (200 суб.).
  2. Середня смуга — райони, голов, чин., Карасубазарський, Теодосійський та Судацький (179 суб.).