хрещуються між собою. У самого краю галери, перед вище зазначеним запорожцем, видко голову другого молодого запорожця, що повернув її назад до явища.
Між запорожцем в темно-зеленому жупані і третьою щоглою над рожевою надбудовою керми, стоїть група запорожців, що з захопленням розмовляють. До цієї групи належить і молодий запорожець, що в правій руці тримає списа, а лівою показує на спасителя.
На першому плані, спиною до глядача, повернувши голову праворуч, літній запорожець в синій одежі і брунатних штанах.
В просвіті між першим і останнім, схилившися до першого, щось розповідає третій, одягнений в одіж з хутровим брунатним коміром. Можна думати, що він спускається по східцях униз в середину галери, як і попередній, якого видко лише голову.
За запорожцем з хутровим коміром, іде трохи молодший запорожець, одягнений в жовто-зелений жупан з червоним гудзиком біля коміра і підперезаний червоним поясом. На голові в нього синя шапочка, якої помітно лише край.
Далі, за ними—запорожець з розстібнутою на грудях білою сорочкою, в синіх штанях, підперезаний червоним ремінним поясом. Він тримає в правій руці списа, а в лівій—невідому річ, що формою своїй нагадує трьохкутника.
За східцями, капів закритий ними, сидить (?) запорожець в синій одежі, в круглій шапці з сірою барашковою опушкою.
За цією останньою групою видко ще дві типові постаті з піднятими руками: одну—в профіль, другу—майже в фас. Вони розмовляють між собою. Голова в профіль—старого запорожця, з натхненним обличчям і гарно переданим яскравим жестом лівої долоні.
Крім цих постатей, в лівій частині галери знаходяться ще д‘е-кілька запорожців не менш цікавих своїм одягом та деталями.
В де-яких частинах корогви фарби попсовано: вони повідставали, а икоді зовсім пообсипалися, залишивши після себе тільки шовковий грунт. Але взагалі треба визнати, що вона дуже гарно збереглася. На обороті корогви намальований двохголовий орел. Розмір — 1,62 X 2,31 м. (Ленц, стр. 67).
№ II. (.Ермітаж R 19). Довга і вузька корогва з двома гострими кінцями (мал. № 4), зроблена з червоної шовкової тканини, багато прикрашеної орнаментом з квіток та гіллячок, злегка стилізованих (французького походження) (Мал. № 5). Зроблена вона таким чином, що коли на лицевій стороні тканини малюнок, напр., червоний, то на обороті він тогож кольору, але значно сіріший.
На корогві в двох колах олійною фарбою намальовано:
I. На тлі хмар, вгорі блакитних і брунатних, знизу стоїть архангел Михаїл, одягнений в золоту керею, срібний панцир і зелену сорочку, яка спадає до колін; золоті поножі і блакитні штани закінчують убрання. На голові його шолом з перами: з боків—зеленими, посередині—червоними. Крила архангела блакитні. В правій руці він тримає меч, а в лівій сферу. Над його головою 'звичайний напис:
II. В другому крузі поруч з першим образ св. Георгія на тлі блакитного неба. Він скаче на сірому коні праворуч по брунатній землі. За ним краєвид з ледве "наміченими рисами будівель. На голові Георгія срібний шолом з перами: двома боковими зеленими і середнім червоним. Він одягнений в золотисту керею, сріблястий панцир, зелену верхню сорочку, з під якоі висуваються рукави спідньої блакитного кольору; такогож кольору і штани. Напис над Георгієм виконана білою фарбою:. ГН'ОргийХ
