1) те, що відомо, 2) те, що можна припускати, 3) те, що зовсім невідомо. Що ми знаємо? Знаємо, що 7-го червня 1862 року трьохщогловий корабель „Британія“ з Глазго розбився, два матроси та каптан кинули цього документа в море під 37° 11′ широти й що вони благають порятувати їх.
— Цілком справедливо! — сказав майор.
— Що ми можемо припускати? — провадив Гленарван. — По-перше, що аварія сталася в південних морях, і зразу-ж я спиню вашу увагу на слові гонія. Чи не вказує воно на назву країни?
— Патагонія! — скрикнула леді Еллен.
— Безперечно.
— Але хіба Патагонія лежить під 37°? — спитав майор.
— В цьому легко пересвідчитись, — відповів Джон Мангльс, розгортаючи мапу південної Америки. — Так і є: Патагонія доходить 37 градуса. Він перерізає Аравканію, переходить Пампасами на півночі патагонських земель і губиться в Атлантичному океані.
— Чудесно! Даваймо далі. Двоє матросів та капітан опиняються… де-ж? на суходолі, чуєте — на суходолі, а не на острові! Що з ними трапилося? Тут є три спасенні літери, що віщують нам їхню долю. Так, їх безумовно взяли в полон. Хто? Жорстокі індійці. Ви переконалися? Правда-ж, слова ніби самі стають на свої порожні місця? Хіба цього документа не з'ясовано в ваших очах? Хіба світло розуміння не осяяло ваших думок?!
Гленарван промовляв переконано. В очах його світилася тверда надія. Запалом його перейнялися й слухачі. Як і він, гукнули всі враз:
— Це безперечно так! безперечно!
За хвилю лорд Едвард провадив далі:
— Друзі мої, я вважаю, що ці всі припущення є надзвичайно правдоподібні. Як на мене — трагічна подія сталася біля берегів Патагонії. Проте, я довідаюся в Глазго, де саме призначено було „Британію“, і тоді ми вже знатимемо, чи могла вона трапити до тих місцевостей.
— О, навіщо так далеко шукати? — озвався Джон Мангльс. — Ось маємо багато чисел „Торговельної та Корабальної Газети“, тут можемо за все довідатися.
— Ану-ну! — сказала леді Гленарван.
Джон Мангльс узяв купу газет 1862-го року й заходився швидко їх перегортати. Шукати капітанові довелося не довго, незабаром він задоволено сказав:
„30 травня 1862-то року. Пере, Кальяо, вантаж Глазго, „Британія“, капітан „Грант“.
— Грант! — скрикнув лорд Гленарван. — Цей відважний шкот[1], що Нову Шкотію (Шотландію) хотів заснувати на водах Тихого океану.
- ↑ Мешканців Шотландії називаємо „шкоти“, або шотландці.
