Але наперед він переказав важливу новину найшвидчому розповсюдникові звісток. І за кілька хвилин електричний телеграф подав до лондонських газет таке оголошення:
„Про долю трьохщоглового корабля „Британія“ з Глазго, капітан Грант, вдаватися до лорда Гленарвана, Малькольм-Кестль, Люс, графство Думбартон в Шотландії“.
Замок Малькольм, один з найпоетичніших в горішній Шотландії, лежить біля селища Люс і панує над чарівними долами. Прозорі води Ломонського озера обмивають його гранітні мури. З давніх-давен владарі цього замку — Гленарвани заховували в країні Роб-Роя та Фергуса Мека-Грегора гостинні звичаї давніх героїв Вальтер-Скота. За часів соціяльного перевороту в Шотландії чимало хліборобів не могли платити великого чиншу своїм давнім панам, і їх вигнано з їхніх земель. Хто помер з голоду, хто рибалкувати почав, а инші то й зовсім покинули рідний край. По всій Шотландії — лихо і розпач. І споміж усього панства тільки Гленарвани вважали, що чесність обов'язкова для сильних так само, як і для слабших: вони додержували своїх давніх умов з фермерами. Отже, жоден фермер не залишив даху, що під ним народився; жодний не покинув землі, де спочивали його прадіди; всі, як і раніше, жили на землях своїх давніх панів. Так само й тепер, у цю добу, коли навкруги — відокремлення і розбрат, навколо Гленарванів і в замкові Малькольмі, і на „Дункані“ групувалися шотландці.
