Перейти до вмісту

Сторінка:Заливчий Андрій Зарізяка 1924.djvu/31

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Дома батько з покуття сердито подивився на мене, і, довідавшись в чім справа, поставив мене навколюшки на сіль.

— Ото, не бався з благородними дітьми.

Через чверть години я був знову веселий. Шкода було тільки розірваної чумарки.

1918 р.

 

30