Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/132

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


— 132 — жавним переворотом — розгоном Лентральної Ради і встановленням гетьманіцини, про що докладишіще сказано буде нижче. всякім разі, можна з певністю сказати, що коли б означений закон було прийнято Центральною Радою місяців на два-три раніще і коли б було вжито тоді серйозних заходів до його переведення в життят, заходів, які йили б вкупі з переведенням инших соціально- економичних реформ, оповіщен II X III Універсалом Центральної Ради, і вкупі з визнанням революційно-державного значіння за радами ро- бітничих, салдатських і селянських депутатів та зміцненням цих орі'анів, як едино здатних побороти контрреволюційні перешкоди і перевести потрібні трудовому народові реформи, — земельний закон мав би своє — в першу чергу політичпе — значіння, міцно звязав би трудове селянство України з 1Центральною Радою, а тим самим відіграв би велику ролю в московсько- українській війні. Виданий же в дні виходу Центральної Рада з Киіва, він тратив в цім смислі дуже багато. Так само приступила енеральна Рада і до робітничого законо- давства. „Закон про восьмигоҳипний робітничий день“ було прийнято через тиждень після земельного закону. Тексту його ми не будемо наводити тут, тому що зміст закову являється ясним з самого заголовку його.*) Що торкається законів про контроль над торговлею і промисло- вістю, законів про монополізацію головніщих галузів промисловості, про контроль над банками, про форми співробітництва раҳ робітничих салдатських і селянських депутатів з оранами місцевого самоуправління, а також законів по инших питаннях, піднятих III і IV Універса.лами, то вони так і не були вироблені. До вироблення де-яких з них, як от закону про утворення нових органів влади на місцях, було тільки при- ступлено, а до більшости навіть і не приступалось, Все це дуже пошкодило українській революції і в першу чергу самій Центральній Раці. А і сація московських большевиків проти Цен- тральної Ради, як буржуазної ніби-то організації, не могла бути збита фактами в діяльности Ради. Посилання ж на одні обіцянки, зроблені Радою в Універсалах, а Генеральним Секретаріатом в його декляра- ціях, було, звичайно, мало. 14. Причини военних успіхів московських большевиків і неуспіхів Центральної Ради. Ввійні з Московщиною Українській Центральній Раді зовсім не пощастило. На це склалося багацько причин. Три з них

  • ) Перед цими законами було ухвалено Центральною Радою (в день оголо-

шення 11 Універсалу) „Закон про національно-персональну автономію" для на- ціональних меньшостей України. Текст його подаємо нижче в конституції Україн- ської Нароньої Республики. До вироблення цього закону було приступатено ще з літа 1917., зараз же після того, як представники національних меньшостей увійшли в склад Центральної Ради. Для складення закону було утворено Централь- ною Радою особливу комісію, в роботі якої особливо діяльну участь брав прех- ставних секретарства єврейських справ д. Хурtін. Після ухвали закону централь- ною Радою, єврейське, московське і польське міністерства зараз же жваво взялися до переведення його в житті. Варто зазначити тут, що російські со- цiяль-демократи меншевики були проти закону про національно-персональну автономію. . . . . . .