Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/173

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


— 173 — на Поділлю вже досить виразно показали, що вони вміють боронити свої інтереси.*) І так само зможе їх боронити народ в инших місцях. Для цього сили є досить. Я переконаний, що всі европейські держави виснажені та знесилені чотирма роками війни, і там, на заході, також повинен скоро початися революційний рух. На це вказує багацько ознак, як у самій Німеччині, так і в Австро-Угорщині, в Італії, в Англії та инших державах. І, користуючися цим, ми повинні держати в відповідному тоні своє життя, щоб у відповідний момент прилучитися до тої боротьби за соціальне визволення, яка там скоро почнеться“. Після Винниченка виступив Тольдельман (поале-ціон), який зазначив, що приказ Айхгорна має не так соціяльний, як політичний характер, бо він по всій Україні касує політичні свободи та права громадян. Видаючи такі прикази, Німці, очевидно, мають тут, на Україні, підпору в буржуазних і земле- власницьких групах. Представник Селянської Спілки селянин отинець (укр. с.-р.) назвав ніхецьке командування на Україні поміщицьким командуваннях Промовець вказує на те, що, де панн пробували втручатися в справу засіву, там селяне роз- ганяли їх зброєю, і каже, що так буде і з Німцями. Вони не примусять селян полоти та сапати буряків. Нехай поміщики не сподіваються, що Німці їм щось допоможуть. Коли щось можна буде зробити в Київі, то не можна буде на селі. Нехай пани не прикриваються німецькими приказами, бо, як розкриється ця ширка, буде дуже й дуже погано (0 плески). Останню велику й гарячу промову сказав Рафес (бунд). „У тому морі слів, яке тут сказано, нас вертае до дійсного життя оцей новий документ, який сього- дня послало німецьке командування міністерству внутрішніх справ. в нім по- німецькому написано: „3 газетних звісток ми довідалися, що міністерство вну- трішніх справ У.Н.Р. дозволило святкувати день першого мая, коли в ріжних частинах міста мають відбутися віча і маніфестації, що буде порушенням громад- ського спокою і безпечности. В приказі з дня 15. квітня зазначено, що на всякі віча треба взяти дозвіл командуючого групою генерала Айхгорна.“ Копію цього листа, сказав далі Рафес, послано раді професійних спілок з приІІнскою, що це посилається їм для відома. Це мае дуже велику вагу, бо цим німецьке команду- вання хоче показати робітництву, що міністерство внутрішніх справ не мае жадної ваги, що воно, мовляв, просто „Інститутська 40“,**) куди міі, Німці, посипаємо отці свої роспорядження“. Далі Рафес докладно спинився на тім труднім становищу, в якому є не- українські фракції, опозиційні виступи котрих пояснюють і розуміють часто не так, як би вони того хотіли. Ці фракції критикують діяльність правительства для того, щоб звернути її з хибного, на їх думку, шляху, а де-які кота, в тім числі хоже й німецьке командування, розуміють цю критику, як ворожість не- української демократії до української держави, і на цім Трунтують свої замахи на суверенність цієї держави. В кінці промовець доводив, що робітництво всіх націй на Україні повинно • спільними силами боронити суверенности УНР, бо, коли її придушить німецький імперіялізм, для клясової боротьби робітництва залишиться дуже мало можливости.“ IIромова М. Рафеса була останньою на цій засіданню, бо ледве він устиг 1ї свідчити, як в залю засідань увійІЦ.11вімецькі салдати і засідання насильно скінчено.“ Так промовляе сторінка з тої великої драми, яку в той час пере- - живала українська революція. Німецька буржуазія справляла свою безсоромну, нахабну імпері- ялістичну оprію. Паршивонький лейтенант, помахуючи револьвером перед прези- дівю Ради і міністрами. вимагав видати йому міністрів: внутрішніх

  • ) Промовець мав на увазі героїчну боротьбу з польського буржуазією

в сей час селянства Брацлавщини, яке розтрощило в кількаденних боях під с. Печерою і х. Тивровим відділи польського корпуса tенерала Галсра.

    • ) Адреса міністерства внутрішніх справ.