— 98 — „Вислухавши реферат Генерального секретаріату про посилку детеtації на мирову конференцію і вважаючи, що датьше продовження війни затемнке К.Тясову свідомість трудових мас і загрожує всім 3;ҳобуткім революції в Росії і на Україні, висловлюючись тому за конечну необхідність припинення війни і іотверджуючи свок інопередню думку, що мир від усієї Росії повинен бути заключений тільки федеративним урядом всіх республик бувної Російської імперії, одначе, звалакучи на те, що федерального уряду немає, а Рада Народніх Комісарів таким урядом не є, і що це не може бути причиною ҳального відкладання миров их переговорів, — Центральна Рада постановяе взяти участь в мирових переговорах від імени Української НароIIьої Республики, нарівні зин II Ими державам II, і затвердж:yt: иностанову lенера.Тьного Секретаріату про негайну іносилку делеtації для участі в мирових переговорах. Уважаючи, но дня оборони інтересів усіх зачеплених війнок націй необ- хідна участь їхніх представників у мирових переговорах, українська детеtація обстокватиме притягнення до участі в них делегацій всіх нації, як державних, так і недержавних.“ в ці дні наспіла і відповідь Центральн!х Держав на мирову ноту I'енерального Секретаріату. Відповідь та мала такий зміст: „До президента Генерального Секретаріату Винниченка і Секретаря міжнародніх справ II ульгина. Київ. Нота Тенерального секретаріату Української Народньої Республики до всіх воюючих і невтрралых дер:кав означує, як безумовно потрібне, щоб представники Української Народньої Республики взяли участь в переговорах в Берестю- Литовськім. Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина вважають необхідним зазначити, що вони готові повітати уповновласнених представників Української Народньої Республики з участк) в мирових переговорах в БерестК- Титовські м. При цім вони зазначукть, що раҳо були б повітали таких уповноважених представників тако: пуги переговорах при заключенню перемирря. Берестя Литовське, 2б. грудня 1917. р. Уповноважені ҳе.ієtати чотирьох союзних держав : фо! - 1 юльман за Німеччину, траф Чернін за Австро- Угорщину, || опов за Болгарію, Мессімі 15 ей за Туреччину.“ Таким чином, справу участи представників Української Народньої Республики в мирових переговорах в Берестю було вирішено остаточно. До Берестя було послано Генеральним Секретаріатом повновласну делеr'ацію під проводом енерального секретаря торгу і промисловости В. Голубовича (укр. с.-р.). * ) 4. січня (н. ст.) 1918 року маті роспочатись в Берестю мирові переговори, але початок їх було відтягнуто до 9. січня з вини Ради Народніх Комісарів, яка підняла цитання про зміну місця переговорів. Як відомо, Центральні держави не погодились на перенесення пере- говорів в якесь инше місце, і вони продовжувались в Берестю. Тим часом, поки прибули до Берестя делегати Совітської Росії, українська делеtація провадила необовязуючі переговори з представниками Цен- тральних держав. Після першого пленарного засідання мирової конференції, яке відбулось 9. січня і на якому було остаточно порішено продовжувати переговори в Берестю-Литовськім, а не в якійсь иншiм місці. відбулось 10. січня (в. ст.) 1918 року друге пленгрне засідання конференції, на якому було обговорено і порішено справу участи в конференції делеrації Української Нароҳньої Республики.
- ) В склад делетації в числі инших входили : М. Левітський (укр. с.-д.),
М. Любинський (укр. с.-р.), М. ІІ олозов (укр. с.-р.) і О. Севрюк (укр. с.-р.)
