Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/97

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

- 97 Другого дня після висилки цієї ноти — 25 грудня н. ст. — почались засідання VIII сесії Української Центральної Ради. Справа стала на ній предметом палких дебатів. Наводимо тут уривки в промов фракційних бесідників для того, щоб з'ясувати позицію в справі миру ріжних партійних фракцій в Цен- тральній Раді. Обговорення справи жиру почалось 25 грудня заслуханням ре- ферату Генерального секретаря О. Шульгина (укр. соц.-фед.), який сказав: „Війна загрожує повною руїною, як Росії, так і Україні. Через те Цен- тральна Рада почала переговори про перемирря на своїм фронті. Але ми йдемо иншим шляхом, як большевики. Мир може бути остаточно заключений тільки федеральним правительством, а не Радою Народніх Комісарів. Большевики хотять заключити сепаратний мир, ми ж на це не згодні, ми не допустимо, щоб німці та Австрійці перекидали свої полки на Анілі й- ців, Французів та инших. Ми стоїмо за загальний мир. Делеtацію до ... Берестя треба послати. Іенеральний Секретаріат не розпалює мілітаристичних пристрастей і змагае до мирного полагодження справи з великоруською властю. Балабанов (рос. с.-д. меньш.) відкидає необхідність посилки делеtації до Берестя, вважаючи такий спосіб боротьби за мир ілюзією, подібною до ілюзії большевиків. Далі бесідник сказав, що самостійний виступ України за мир без порозуміння з Росією є шкідливим для діла революції. Справу мира можна прискорити міжнароднім шляхом. Для цього Генеральний Секретаріат мусить вжити заходів, щоб утворити федеративне правительство всієї Росії, а демократія — скликати соціялістичну конференцію. Як би не було, але шлях до миру лежить не через Берестя. . Неронович (укр. с.-д.) сказав: - рецепт Балабанова старий. Його ми чули вже не раз на протязі 8 місяців революції. Не виголошуйте тут голих слів - „в міжнароднім масштабі“, а росшифруйте їх. Сучасне російське правительство — Народні комісари — вже поставило справу мира в міжнароднім масштабі в повній широті, і делеtація до Берестя є відгуком міжнароднього миру. Відкидаючи посилку делєтації, ви хочете повернути назад, ви хочете балакати з вашими улюбленими імперіялістич- ними союзними державами. Ви саботуєте справу миру. Скловський і Сухових (рос. соц.-рев.) вказували на те, що вихід- ною точкою в справі миру є скликання міжнародньої соціалістичної конференції і Всеукраїнських установчих зборів. До Берестя треба їхати, але тільки для того, щоб контролювати діяльність. Народніх Комісарів, що хочуть говорити від імени всієї Росії.“ Єврейські партії загалом підтримували рос. с.-д. меньшевиків та рос. с.-р., наближаючись з українських партій найбільше до соц.-федералістів. Обговорення справи жиру тяглось кілька днів. На засіданню Ради 28. грудня виступив з до- кладом делеtат на мирову конференцію в Бересте м. Любинський, що саме по- вернув до Київа з Берестя. Поінформувавши про хід переговорів,*) про велике зацікавлення Центральних Держав Україною, закінчив свою промову словами: „конче необхідно послати своїх делеtатів в Берестя, але не в ролі інформаторів і контрольорів, а в ролі самостійних представників, з повними повновластями і директивами.“ Після заслухання докладу Любинського Центральна Рада ухвалила (переважно українською більшістю) слідуючу внесену фракцією україн- ських соціялістів-революціонерів формулу переходу.

  • ) м. Любинський входив, за згодою російських делеtатів, в склад росій-

ської мирової делеtації — з метою інформації і контролі.