Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том 133. 1922.djvu/45

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
На місці цього тексту повинне бути зображення.
To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том 133. 1922.djvu/45}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images.
МІЖ ЗАМОСТЄМ ТА ЗБОРОВОМ.
(СТОРІНКА ЗНОСИН СЕМИГОРОДУ З УКРАЇНОЮ І ПОЛЬЩЕЮ).
написав МИРОН КОРДУБА.

Хоч Хмельницький під Львовом і Замостєм висказував ся в хосен кандидатури королевича Івана Казимира на польський престіл, то се його спізнене попертє не було щире.[1] Саме тоді находили ся в його таборі семигородські дипльоматичні аґенти, Моша і Рац, як посли від князя Юрія І. Ракоці. Семигородський князь не тільки просив о підпертє кандидатури свого молодшого сина Жигмонта на польський престіл, але й жертвував козакам союз для спільного ділання проти Польщі. Се посольство Хмельницький відправив 17 падолиста 1648 р. Гетьман дав свою повну згоду на кандидатуру Жигмонта та візвав семигородського князя, чим швидше вислати своє військо на Польщу, обіцюючи незабаром дати йому підмогу. Для ведення дальших переговорів в тій справі разом з Мошею і Рацом гетьман виправив до Семигороду ще й окреме козацьке посольство під проводом Виговського. Тиждень пізнійше, 24 падолиста, зняв облогу Замостя і рушив з поворотом на Україну.[2]

Посольство Виговського прийшло на семигородський двір з початком грудня.[3] Між тим політичне положеннє зовсім перемінило ся. Старий Юрій І. Ракоці умер і на семигородськім княжім столі засів його старший син Юрій II., також елєкційна боротьба в Польщі рішила ся в хосен Івана Казимира. Через те кандидатура Жигмонта Ракоці стала безпредметова і його дальше посяганнє по польський престіл приняло би зовсім ин-

  1. ↑ Проф. Грушевський (Хмельниччина у розцвіті ст. 112) прихиляє ся до погляду Костомарова, Кубалі і др., що Хмельницький всеж таки мав чималий вплив на вибір Ів. Казимира.
  2. ↑ Див. мою розвідку: Боротьба за польський престіл по смерти Володислава IV. Жерела до історії України-Руси т. XII. ст. 59—60.
  3. ↑ Його стрінув около сього часу молдавський посол недалеко семигородської границі і доніс про се краківському воєводі Любомирському. Лист Любомирського до Осолінського, рукоп. інстит. Осолінських у Львові Nr. 3564 ст. 187'—189'. Сіляді пересуває зовсім безпідставно се посольство на лютий 1649 р. Rakoczy Zsigmond ст. 98, Transylvania, вступ ст. 24.
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Сторінка:Записки_Наукового_товариства_імени_Шевченка._Том_133._1922.djvu/45&oldid=512828