шкоди і кривди покінчити, щоби довше не лила ся христіянська кров. Ми обіцюємо, що держати ся мемо сього, що цїсар між нами порішить, зазначуючи виразно, що коли би котра сторона нарушила цїсарське рішенє, цїсар мати ме право враз з другою стороною ту віроломну сторону напасти і покарати“. Крім сього жертвував гетьман свої услуги австрийському домови і висказав готовість на кождий заклик цїсаря не лише сто, але й двіста тисяч козаків держати в поготові. Що до 40 000 козаків, яких післав на підмогу Ракоцієви, то тих обіцяв зараз же відкликати назад. На кінець обіцяв незабаром вислати свого посла на цїсарський двір для близшого обговореня справ[1].
28-го цвітня переслав гетьман через Виговського відповідь на цїсарський лист. В тім листї, по звичайних в таких разах формулах чемности, заяв прихильности та висказів признаня для ревности і зручности цїсарського посла впевняє Фердинанда III, що не бажає собі иншого посередника і не буде слухати нїчиєї иншої ради, як лише цїсаря, коли лише безпека і цїлість його держави не потерпить через се шкоди. В инших справах, яві годї повірити паперови, покликує ся на устне справозданє посла[2].
По одержаню листу, тому що Парчевич все ще нездужав, пішов Марціанович розпращати ся з гетьманом. При пращаню закликав Хмельницький свого сина Юрка, який тепер вже був вибраний гетьманом, і мав відозвати ся до нього тими словами: „Сину мій, Юрку, справуй ся на будуче добре; маєш римського цїсаря, котрого ми вибрали собі за посередника і покровителя — старай ся служити йому, а він поможе тобі у всякій потребі“. При тих словах прослезив ся старий гетьман, і подавши враз з сином Марціановичеви руку, поблагословив його в дорогу[3].
Як бачимо між устною відповідию, яку гетьман дав Марціановичеви та його листом до цїсаря заходить деяка ріжниця. Тон листу виходить більше неозначено та здержливо. Тут Хмельницький не так безусловно і рішучо годить ся на австрийське посередництво, як се висказано в словах переданих Марціановичем, та робить виразне застереженє що до цїлости своєї держави. Про готовість на воєнні услуги для австрийського дому, про висилку 200.000 козаків для сеї цїли, а вкінци про від-
