кликанє Антона Ждановича нема в листї найменшої згадки. Правда, Хмельницький зсилає ся при кінци листу на устне справозданє посла і тою зсилкою можна би легко пояснити ту суперечність між устною і письменною відповідию. Та все таки деякі дані вказують на се, що слова гетьмана наведені у справозданю Марціановича, а по части і цїле справозданє, не можна брати на віру без деяких застережень. Перш за все ріжні помилки і недокладности в справозданю, дрібні суперечности в подробицях між справозданєм та рахунком видатків за час подорожи і побуту в Чигиринї[1] вказують на се, що Марціанович зложив своє справозданє (в серпни 1657 р.) або цілком з памяти, або на основі дуже недокладних записок. Та й справозданє уложив Марціанович доволї тенденційно, висуваючи безцеремонно всюда свою особу на перший плян, при чім про Парчевича, властивого посла, майже не згадує. Цїла дїяльність архієпископа при переговорах між Беньовским та козаками, про яку польський посол висказував ся відтак з чималим признанєм[2], поминена тут зовсїм мовчки. Все то стягає підозрінє також і на ту часть справозданя, де секретар посольства передає свою розмову з Хмельницьким і наводить слова гетьмана[3]. Бо хоча перехвалки і пересада були доволї частою проявою у Хмельницького, одначе тим разом не мав він нїякої цїли накидувати ся цїсареви з помочию, особливо не будучи про се прошеним. Можливо, що і в описї пращальної сцени, яка виглядає доволї неприродно, дещо переборщено. Марціановичеви безперечно хотіло ся представити віденському дворови успіхи посольства, а свою дїяльність з окрема, в як найлїпшім освітленю, а при тім не потребував він надто вязати ся правдою, бо гетьман в той час вже не був між живими, та не заносило ся на продовженє початих переговорів з козаками.
Того ж самого дня, 28 (18) цвітня відправив Хмельницький також Бєньовского. В своїм письмі до короля висказав свою
- ↑ Тут згадаємо прим. ріжні суперечности при означеню віддаленя між поодинокими місцевостями і дат переїзду посольства через тіі-ж. Навіть свій поворот до Відня кладе Марціанович в справозданю на 16 липня, в виказї видатків на 23 липня. Побут послів в Чигиринї тревав 2 місяцї (від 1 марта до 28 цвітня), в виказї видатків він поданий на 3 місяці і 5 днів і т. и.
- ↑ Гл. дальше ст. 25.
- ↑ За се вість про висилку Ждановича з 40.000 козаків походить мабуть справді від Хмельницького, бо се число стрічаємо й в справозданю Велїнґа.
