§ 1. Слабість польської держави і декадентство шляхетської суспільности; соціяльно-полїтична основа тих прояв; середньовічний тип; мертва точка в історії Польщі; дорога виходу в неї; стремлїннє до абсолютизму; заходи в тій напрямі Августа II, його краєва і загранична полїтика; пляни розборів Польщі. — § 2. Невдача Августової полїтики; опозиція против Августа і її характер; змаганя серед вельможів до удїльности; анальоґія в Угорщиною.
А тепер кинемо оком на полїтичну ситуацію по другім боці Карпат.
Здавна вкорінив ся погляд, що з кінцем XVII в., з вибором Августа II, почала ся нова епоха в полїтичній історії Польщі — епоха занепаду і розкладу. Погляд сей, очевидно конвенціональний і хибний, опертий виключно на поверховній оцїнцї кількох блискучих воєнних актів Собєского, спеціяльно його походу під Відень, без якого сей король не мав би й половини признаваної йому в історії слави. Навіть сей ефектовний момент не так дїло польської держави, її полїтики і сили, як тілько дїло одного її маґната з Руси, що припадково був польським королем, і то з полїтичного боку дуже убогим. Віденський похід анї трохи не зміняє сеї дїйсности, що австрийсько-польський алїянс виявив страшну слабість польської держави, її безвихідну полїтичну пасивність. Такий стан почав ся, що най-
