вязань зглядом короля, анї вязати ся Польщею, бо польські посли були щедрі лише на нїчого не значучі обітницї і приреченя дружби та вдячности, а нїчого не згадували про независимість України[1]. Та й гетьман мав під ту пору очи звернені в зовсім инший бік і вів переговори як раз з найнебезпечнїйшим ворогом Польщі, з шведським королем. Про ті переговори дізнав ся зараз Лїзоля і в справозданю з 7-го цьвітня доносить австрійським мінїстрам про прихід козацьких послів до Карла X Ґустава[2].
Вість про зносини Хмельницького з Карлом X Ґуставом мусїла сама собою занепокоїти не лише Польщу, але й Австрію. Злука козаків з Шведами подала би нову силу шведському королеви і помогла би йому виправити ся із тих невдач, які він потерпів в перших місяцях 1656 р. А до сего не хотїла Австрия допустити. І коли австрийські дипльомати так успішно працювали, щоби перешкодити порозуміню між Шведами і Московщиною та помогти перетягнути царя Алексїя Михайловича на сторону Польщі — гадка, ужити того самого способу на козаків, мусїла сама собою насунути ся.
Сю гадку висловив Лїзоля. Перебуваючи в таборі Карла X Ґустава, бачив він добре, яку велику вагу привязували Шведи до пересправ з козаками. Він замітив, що ролю головного посередника між шведським королем і Хмельницьким відограє Єронїм Радзєйовский. У вересни 1656 р. прийшов до шведського табору чернець Данило з повновластями від козаків і молдавського воєводи. Згадуючи про се у справозданю до свого двора, зазначуе Лїзоля, що уклади Шведів з Хмельницьким не зайшли ще так далеко, як се могло би здавати ся і як се шведський канцлєр Оксеншєрна хоче представити. „Коли Ваше Цїсарське Величество — пише він дальше — хоче що небудь против Шведів затїяти, то нема нїчого більше вказаного, як щоби ми безпосередно приєднали собі козаків“. На думку сего визначного полїтика, корнети для цїсаря вийшли би з сего великі: через приєднанє козаків перепинить ся злуку Хмельницького з Карлом X Ґуставом, Шведів з'ізолює ся, а повага цїсаря піднесе ся значно в очах Турків. Взагалї буде під кождим зглядом незвичайно хосенною річию, мати козаків на кождий поклик до роспорядимости. А приєднанє козацтва не буде коштувати великих
