Імя Еміля Коритка маю кому відоме, особливо серед його найблизших земляків Поляків. Перша відома нам звістка про його житє була поміщена незабаром по його смерти у четвертім річнику люблянсьвої часописи „Carniolia“ 1841 р. у статї Протослава Мірка „Slovenische Literaturzustände“ 1830—1840, ст. 60. Мабуть на її основі була написана біоґрафічна нотатка у Вурцбаховім „Biographisches Lexikon des Kaisertums Oesterreich“ т. XII, ст. 473, в якій зазначено в звязку з упадком польського повстаня 1830—31 р. інтернованє Коритка в Люблянї і додано, що „тут він займав ся лїтературними працями, між иншим з великим зусилєм збирав словінські народнї піснї Країни і робив у тій цїли екскурсії в ріжні сторони враю. Перший томик його збірки п. з. „Slovénske pésmi krainskiga naroda“ появив ся в Люблянї 1839 р. По над се зібрав Коротко збірку костюмів словінського народа (звиш 80 оріґінальних картонів), із яких 12 малюнків країнських костюмів було опублїковано в часописи „Carniolia“ 1844 р. Збірка по смерти Коритка була закуплена люблянським адвокатом дром Кробатом.
Друга звістка про Коритка була поміщена в чеській часописи „Časopis musea českeho“ 1860, ст. 366 і на її основі коротка звістка в видаваній дром Ріґером чеській енцикльопедії „Slovnik naučný“ 1865, т. IV, ст. 844, в якій Коритко назва-
