щось нервове — та часом його днвно змякшувада глибока задума“.
Остання важна праця, що дав цїнні причинки до житєлису Коритка з урядових жерел — головно про його побут у Люблянї, появила ся в ювилейнім томі виданім на честь проф. Яґіча: „Jagić-Festschrift. Zbornik u slavu Vatroslava Jagića“. Berlin 1908, п. з. Ivan Prijatelj, Emil Korytko, ст. 604 —611. Про уродженє і житє Коритка до часу його інтернованя автор подає тілько короткі звістки, із яких найважнїйша та, що Коритко родив ся 1813 р. не у Львові анї в Пядиках, тілько в Жежаві коло Залїщик і що в 1833 р. був на другім курсї філософії у Львові, що відповідало теперішнїй осьмій ґімназіальній класї. До сего можемо додати на підставі приватних інфор націй, що Коритки були шляхетською родиною гербу Окша, первісно руською, але давно спольонїзованою. Їх родинне село Жежава лежить 6 km. на північний схід від Залїщик і числило в 1870 р. 763 мешканцїв і було власністю Яна Лукасевича. Селянських ґрунтів орних було 815 морґів, а двірських 627, лук і огородів селянських було 75 морґів, а двірських 13, пасовиска селянського було 33 морґи, а двірського 43 морґи; лїса селянського не було зовсїм, а двірського 288 морґів[1]). Се дає нам понатє про маєтковий стан родичів Коритка, властителїв малого східно-галицького сїльця.
До сих матеріалів можу від себе додати виписки з віденського архіви мінїстерства внутрішнїх справ про участь Коритка в польських конспіраціях 1833 і 1834 р. і про процес, якого наслїдком було його засланє і інтернованє в Люблянї. Крім того менї пощастило набути у львівського антикварія Томасїка досить великий рукописний том, що містить у собі значну збірку народнїх пісень країнських і значну часть кореспонденції Коритка з сучасними славянськими ученими і письменниками. Се дає менї можність подати біоґрафію Коритка повнїше і докладнїше від усїх дотеперішнїх праць, а з другого боку рукописний матеріал дасть можність доповнити пісенний засіб того, що надруковано в пати томиках Кориткової збірки країнських народнїх пісень і докинути дещо нового до загальної картини
- ↑ Konrad Oksza Orzechowski, Przewodnik statystyczno-topograficzny і Skorowidz obejmujący wszystkie miejscowości z przysiólkami w Królestwie Galicyi, W. X. Krakowskiem і X. Bukowinie, wedlug najswieiszych skazówek urzędowych. W Krakowie 1872, s. v. Rzeżawa, ст. 72.
