здоровлє було трохи ослаблене; в нього болїли очи. В лїтї його стан погіршив ся о стілько, що Сікард у своїй реляції признав, що він потребує стараннїйшого заходу; від дня 3 липня др. Кробат узяв його до себе на кватиру і на вікт. В домі дра Кробата він прожив до 16 грудня 1837 р., а на віктї лишив ся у нього до самої смерти. В жовтнї 1837 р. Коритко внїс просьбу, щоб йому вільно було вернути до Галичини, але письмом із 20 падолиста 1837 р. Седльнїцкий звернув сю просьбу з відмовною відповідю. Ся відмова не зломала його енерґії, але скріпила його намір послужити тій країнї, яка стала ся з примусу його новою вітчиною. З разу він думав зібрати матеріял до якогось статистичного виданя, та швидко його увагу звернули етноґрафічні прикмети словінського народа, і він розвинув досить оживлену дїяльність для збираня етноґрафічного матеріялу на дуже широкий розмір. В числї 25 Люблянської часописи „Illyrisches Blatt“ з дня 10 червня 1838 р. появила ся його відозва: „Den Freunden des Slaventhums in Krain ein Slave aus Norden“, у якій звернено увагу на важність народнїх пісень, приказок, описів громадського і дожашнього побуту, страви, одежи, звичаїв і вірувань, яких дещо позбирано вже у инших Славян, але не збирано доси у Країнї. Подаємо сю відозву Е. Коритка в рукописної копії, захованої в збірцї етноґрафічних і історико-лїтературних матеріялів, зібраних Коритком у рукописнім томі в моїм посїданю.
Seit meiner Ankunft in Krain sammle ich fortwährend alle möglichen Notizen, die das Innere des slavischen ilirischen Volkes näher kennen lernen u. über den Geist, Character und Sitten eine Aufklärung geben, damit auch dieser Zweig des grossen slavischen Stammes, auch der kleinste unserer Brüder, aus der Dunkelheit hervorgezogen und anderen, besonders nordischen Slaven näher gestellt werde. Aller meiner Anstrengung ungeachtet habe ich bis nun nur weniges bekommen können, darüber ich mich bloss dadurch tröste, dass es noch keinem Kraingeborenen je vollständig durchzuführen gelungen ist ohne eine Beyhülfe der Gutmeinenden und Gutwilligen Eingebornen, auf die ich auch hier vertrauend mein Unternehmen nicht scheitern lasse, sondern mit doppelter Anstrengung betreiben will, indem ich mich an Euch, vaterländisch Gesinnte, wende, die mein Ansuchen und Nachfragen nicht unbeantwortet werdet lassen wollen.
Die hier folgenden Fragen richte ich an Euch im Nahmen Eures Vaterlandes und des gesammten Slaventhums; verweigert nicht, was in Eurerer Kenntniss oder Umständen liegen sollte, bis Ende Juli 1838