Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки
тяжкого лиха, зберіг в собі сьвіже почутє і до краси природи і до житя народного! О! яка ж то незвичайно міцна натура була! Яка в Тарасовому серцї була незвичайно глибока керниця любови до свого народу і до людий взагалї! І що б міг такий потужний органїзм дати людям, коли б люде дали були ему інчий дитинний вік!.. Так нїж! Замісць ясної годинної молодости, люде дали Шевченкови ту молодість, що як мовив він — пролїзла — проминула в неволї, в злиднях, в темнотї та в приниженню!…
- У Київі, квітня 1892.
 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том I (1892).pdf/125}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
