ще перед двадцятьма роками догадцї Василєвського, що сї листи (чи властиво — просели, споряджені Пектлом для імператора, без означеня анї адресата, анї посиланя) — де іде мова про охоту імператора оженити свого брата з дочкою того володаря — адресовали ся до кн. Всеволода Ярославича. Що досї в европейській лїтературі панує гіпотеза Сати (Σαυας) нїби листи ті адресовали ся Роберту Гвіскарду, д. Курц звертає увагу учених на невідому їм розвідку Василєвського (поперту потім Безобразовим в розвідцї про зносини тогож імп. Михайла з Гвіскардом — Ж. М. Н. П., 1889) і сим прилучаєть ся, знати, сам до неї. *
Пояснення авторських інїциялів в „Оглядї часописей за р. 1894“: В. Г. — Вол. Гнатюк, Р. З. — Роман Заремба, І. К. — Ір. Калитовский, Ф. К. — Філарет Колесса, І. К-ч — Ів. Копач, О. М. — Ост. Макарушка, С. Л. — С. Лаврецький, Ю. Л. — Юл. Левицкий, О. Л. — Ол. Лобанський, О. Т. — Омелян Терлецкий, О. Ч. — Ол. Черняхівськнй. Означене зьвіздкою, як сказано, належить редаткору.
 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том VIII (1895).djvu/116}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
