смоленською, була зложена, може, кимсь з місцевого клиру або з епископського двору.
Уклад „Похвали“ дає нам зрештою міру лїтературної здібности укладчика русько-литовської лїтописи. Міра не показна. Укладчик, очевидно, був чоловік обчитаний, „почитатель книжний“, з охотою до книжного риторства (яким показує він себе і в лїтописнім оповіданню — напр. про війну Литви з Смоленськом), але без хисту лїтературного. Найбільш талановиті частини лїтописи: вступна повість і епизод про Поділє, як ми бачили вже, не можуть йому належати, взяв він їх готовими — чи в Смоленську, чи звідкись спровадив — того не можемо знати. На основі записок лїтописних і устної традициї виповнив він рр. 1383–1396: сам він в ті часи „бѣ младъ“ і не міг писати з власної памяти; р. 1395–1413 заповнив лїтописними записками, а р. 1429–1436 на підставі записок і власної памяти вже міг описати; деякі епизоди до сього, як напр. опись зїзду коронацийного, оповідання за татарських ханів, ставлених Витовтом, що повставляв він в Похвалу — знайшов він, мабуть, готовими. З рештою — Похвала сама; за неї сьмо говорили.
Коли ж се мало бути? Безпосередних вказівок про се не маємо. „Повісти“ про Кейстута та Ягайла та про Подільську землю втогли щось випередити загальну роботу укладчика; в них не знаходимо натякань на часи по смерти Витовта[1]. В самій лїтописи нема натякань на часи пізнїйші від р. 1436; правда, лїтописні записки на кінцї її сягають пізнїйших років — 1445, а в Познанськім кодексї мали б належати до ще пізнїйшого часу, але сї кінцеві записки все могли пізнїйше до лїтописи буть прилучені. З рештою то вияснять иньші кодекси лїтописні.
- У Львові 11 (23) X. 1895.
- ↑ Може мати своє значіннє, що тут „король“ — значить Ягайло, се могло би вказувати на часи до смерти Ягайла; називаєть ся він на імя аж в оповіданню про смерть Витовта. Доводи дра Прохаски на с. 30 про пізнїйше написаннє мене не переконують, тим більше що сам він на иньшім місці (Kwart. hist. 1888 p. 300) справедливо признав, що в тексті лїтописи маємо тут пропуск, як видно з латиньского перекладу.
