в Київській лїтописї під р. 1174, Янеч — пор. Яня київського, Михаль, Marczin). В Каменцї була більша колонїя польска, на жаль не маємо реєстра імен, але цїкаво, що тут в замку приходить руська церква (ecclesia Grecorum), де править ся щоденна служба rittu rutenico sive greco і то під страхом урядової кари за упущеннє — одної копи грошей. Про села нема чого й казати — де й приходять, то лише ймення руські.
Виключивши пополохи, небезпечність, становище селян було не зле. Одиницею господарською було дворище, area (більший грунт), і на дворищі виступає по одному господарю (хоч то властиве могла бути й господарська спілка, більша родина з приймами, спільниками). Худоби досить, і взагалї селянство виглядає заможно. Оповідаючи про с. Лясковицю, де до погрому волоського було 50 дворищ, ревізор каже, що боркулаб хотинський забрав у селян звідти 400 овець, 520 коней, 300 свиней. З с. Крогульця забрано було — у одного селянина 10 волїв і 14 корів і чверть меду, у другого 5 волів, 5 корів, дви свити й 7 сорочок, у третього 5 волів і 6 корів, у четвертої — вдови 5 волів, 7 корів і 2 коней, у пятого 6 волів, 5 корів, 2 коней.
Дуже цїкаві, бо найранїйші для Поділя, відомости про селянські податки й обовязки. В с. Пятничанах кожде дворище дає 10 грошей широких, бочку вівса й 3 третиники пшеницї, по 2 курей, 20 яєць; окрім того давали, як скрізь, медову дань і мабуть щось робили (хоч про се нема згадки). То мабуть була загальна норма в околицї Скальскій, бо тіж числа виступають в зруйнованім селї Лояновцях, „як вийде свобода“, а хоч нема тут 10 грошей, то певне — з недогляду. В камінецьких селах через зруйнованнє не дають нїяких чиншів, „тільки роблять замкову роботу, коли їм скажуть“. В околицї Смотрицькій в с. Білїй платять на св. Мартина 7 грош., по 16 денарів рахуючи, 1½ бочки вівса і пів бочки пшеницї, сир і 20 яєць на Пасху. В другім селї — Личковї платять 7 грошей, 1½ бочки вівса, ½ корця пшеницї, сир і 20 яєць. В Скалї міщане платять по 10 широких грошей, хто оре грунт, і по 8, хто не оре. В Каменцї платилось з лану по злотому.
На жаль не можемо звести селянських податків, немаючи поданої цїни хлїба. Але все таки наведу для порівнання податки з Камінеччини середини XVI в. (в люстрациї 1564 р.) — в с. Переворотю, де селяне „сидять на чиншу урочнім грошевім“, платить ся з господарства по 2 злотих і 2 гр. подимного, по 2 курей і 20 яєць, окрім данї від овець, свиней і пасїк; загально приходить ся на господарство всего звиш 6 злотих; в сусїдних селах — Го-
