Інвентар 1495 р. дає нам знати, як була приготована urbs munitissima для принятя ворогів. Вигляд не дуже втїшний: на Високім замку стояло яких 5–6 гармат ріжного рода, пять гаківниць і 14 ручниць; крім того було вивезено на замку Глинянського зі Львова дві гармати, гаковницю й девять фуклерів. Поруч з ними уживали ся ще луки: значне число їх найшло ся на Львівськім замку, правда — все старі або попсовані, і наготовано було наново чималий запас стріл. На Нижнім замку, що був резиденциєю старости і містив ся в фортифікациях мійських (на теперішній площі Castrum) анї артилєриї, анї зброї взагалї інвентар не згадує, лише запаси харчу та ріжних річей до уживання господарського. Такі-ж запаси зложені були й на Високім замку; харч доволї ріжнородний: окрім звичайного запасу хлїба й овочів, мед, сало, смалець, масло, сир, риба сушена, мак, конопляне сїмя, сушені черешнї etc. Як недбало переховував ся сей запас, доводить, що одна комора на Високім замку була заложена коломийським запасом, „але зрахувати його не можна було за для давности й смердючого запаху“, а в чотирох засїках мука так злегла ся, що не можна було міряти.
З поміж ріжних інструментів і річей побутових варто зауважити деякі приряди до кари: так на Високім замку знаходимо „дві куни з ланцюхами, для заковування в них людей“, на Нижнім: „два зелїзних інструмента для заковування (vinculacione) вязнїв (captivorum) . В додаток до сього наведу аналоґічне місце з однїєї пізнїйшої описи Львівського замку (1537 р.), де знаходимо: kyy czo chlopi sadzayą zeliazny 1, pąto na chlopy zeliazni 1, syna zelazna dloga 1, rucznycze czo chłopi sadzacz 2[1].
На Високім замку згадуєть ся капличка, доволї убога: чаша була цинова, крім орнат та паперового міссала нїчого не згадуєть ся.
По описи замку йдуть інвентарі замкових фільварків, всього 4; тут можна занотувати припадково зазначені слїди побуту вояків замкових: в Скнилові на фільварку сї вояки забрали більш як сто каплунів і сорок качок, а на селї тамже вони „забрали у селян всїх курей і гусок, нїчого не лишивши“; подібне спустошеннє вчинили вони й на фільварку велепольськім. Апетит їх одначе не обмежив ся птицею домашньою, бо в тімже Скнилові згадуєть ся два стожки пшеницї якогось королївського підданого із Слонки, „що за для страху перед вояками свій хлїб сюди привіз“.
- ↑ Архив Скарбу, віддїл IX кн. N 5 f. 8.
