менти, що вони ставляють на підставі ситуациї полїтичної Гал. Руси в лїтах по роцї 1340. Робимо ж се тому, що до тепер зістає ся ще незвістним чи взагалї безпосередна звязь між подїями з р. 1340 та ситуациєю з лїт дальших істнувала, і що ся ситуация досї ще невияснена вповнї. З істориками напряму другого згодимось о стільки однакож, що і ми звернемо головну увагу на жерела, на яких вони також передовсїм опирались, а ріжниця в поглядах може заходити хіба в иньшім розуміню сих жерел. Врештї, що до істориків напряму першого, то з ними лишень о стільки згоджуємось, що так само як і вони будемо представляти подїї з р. 1340 самі для себе, без огляду на ситуацию по р. 1340.
Рік 1340 творить епоху в істориї Галицко-володимирскої землї. Князївство Галицко-володимирске, що розвивалось самостійно під Даниловичами, втратило в сїм роцї останного князя, Болеслава Юрия II, що хотяй не був вже з мужескої лїнїї Даниловичів, то все таки мав найблизші і безспорні права до княжого стола в Галичи і Володимири. Як 7 цьвітня[1] 1340 вмер Болеслав Юрий, отроєний боярами, що не були вдоволені з єго пропаґанди католицизму в галицко-володимирских землях, тодї і обставини цїлком змінились. Тепер такого одного претендента не було, знайшлось натомість їх більше, але з ріжними правами. Претендентами сими були: Казимир Великий король польский, кн. литовский Любарт, Угорщина а врештї і Татари. Казимир і Любарт мали права династичні; оба вони опирались на сїм, що були посвояченими з Болеславом Юриєм II. Инакші права мала знов Угорщина і Орда татарска. Перша опиралась на сїм, що декотрі з Арпадів володїли хвилево Гал. Русию і носили титул: „rex Haliciae et Vladimeriae“, друга, що Русь була від давна під зверхностию Татар. Не входимо тут, хто з сих претендентів мав перше право до спадщини по Даниловичах. Звістно, що Казимир перший почав акцию в справі рускій. І зараз показалось, що лишень оружіє зможе розвязати сю справу. О скілько воно розвязало її в р. 1340, значить, які були подїї полїтичні, звязані з сею справою в р. 1340 і яке їх значенє — представленє сього належить до сеї розвідки.
Ми маємо тут до дїла з трема фактами, що відбулись вслїд за смертию Болеслава Юрия II Тройденовича. Се іменно: похід Казимира на Русь, нахід татарский і умова Казимира Вел. з Дедком.
- ↑ Monumenta Poloniae historica V с. 880, Annales Posnanienses.
