Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том XIX (1897).djvu/73

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


що властиво для шляхти було догіднїйше самій платити 25% або 12-5%-овий доходовий податок, як признавати так часто ланове. Тим селянин дуже біднів, що знов виходило в некористь дідича. Тут одначе переважає шляхотський становий еґоїзм і страх перед евентуальними податковими реформами.

Знов не треба думати, немов би то дїдичі дебровільно прикладали свою руку до збіднїня селянина в їх некористь. Вони уміли винайти таку дорогу, що й селянин мусїв двигати головний податковий тягар і шляхтич не відчував так дуже на власній кишені економічної руїни свого підданого. Маємо тут на думці заведене фільваркової двірської господарки. Шляхта привикла уважати селянські ґрунти, навіть їх самих, за свою приватну власність і почувала себе в праві по своїй волі відбирати чи переймати селянський ґрунт до комплексу двірських ґрунтів. Вона побачила, що особисте господарюванє на ґрунті усуває його від дотеперішнього податку, що належав ся на основі кошицького привілею. За тим далї увільняв ся він і від соймових ланових податків. До того від часу завойованя Прусів почала задля користних торговельних відносин фільваркова господарка понлачувати ся. Вийшло отже, що головною основою до економічної еґзистенциї шляхти, замісць дотеперішніх чиншів від селян, стала ся велика рільнича господарка. Аби можна оброблювати сю землю, заводить ся помалу панщина себто примусова робота селян на панських ланах. Сим способом вийшло, що хоча державні потреби сильно зросли, хоча селянин був дуже перетяжений податками й данинами, найшов ся спосіб, щоб і не здіймати з селянина тягару, не знаходити иньших способів оподаткованя і щоб біднота, селянина не дошкулювала панови. Свобода від мит, що шляхта добула для себе в сім периодї, піднесла рух в продажу рільничої продукціи дворів. Чимраз далі не треба було оглядати ся, чи селянин може грошовими чиншами виживити пана: натуральні данини й панщина вистачали. Коли перед тим не мав селянин звідки заплатити чинш до двора, то властиво годі було переводити якусь екзекуцию, тепер на роботу на панський лан він мусїв пійти, тим більше що майже зовсім заперто селянам дорогу до виходу.