уряду довести до кінця переговори про згоду, козаки спустошили побережа чорноморскі[1]. Тогож року численні ватаги вдерлись, грабуючи, в границї волоскі[2]. Крім таких голоснїйших походів що року відбувались менші — всї з великою шкодою держави турецкої. Від покривджених ишли скарги до Дивану, з Дивану до Польщі. А тут мара війни турецкої страшила всїх, кождої хвилї сподївались, що якийсь енерґічнїйший з падишахів захоче пімститись за неудачу Османа та грабованя козацкі. Страхи здавались оправданими великим набігом Кантемира в р. 1624, що спустошив Червону Русь і вислав до короля лист з погрозами[3]. Кантемира розбив вправдї Конецпольский під Мартиновим і страх татарский перестав на хвилю, але невдовзї заплутались козаки в дві справи, котрі, як би не були щасливо склались обставини, довели б на певно до великої війни з Турками. Були се: справа Шагин герая і справа Ахиї.
Справа Шагин герая грозила втягнути Польщу в усобицю тодїшнього уряду кримского з Диваном[4]. Разом зі своїм братом Могамед гераєм виторговали вони собі у везирів божевільного Мустафи власть в Кримі (р. 1623). Але по вступленю на трон Мурада, коли уладжено по троха внутрішні справи Порти, зараз повстали непорозумлїня межи Портою та Кримом. Портї зовсїм не був на руку такий уряд в Кримі як Могамеда і Шагина. Вони утискали мурзів для осягненя ширшої і менше обмеженої власти та цїлком не оглядались на прикази Дивана. Турецкий уряд задумав був тодї плян замкнути кріпостями гирло днїпровске і повздержати тим способом морскі набіги козаків. При тій роботї намісникам турецким в тих сторонах мав помагати Могамед герай яко хан і Шагин герай яко калга (наслїдник трону). Приказу не виконано, посипались доріканя від Порти. Колиж розійшлась в Стамбулї вість про авантурничий намір Шагин герая — йти з Татарвою на Адриянополь і захопити трон султаньский, та про небувалі злочини братів, що вбили і пограбували були московских послів до Туреччини і чауша, що їх про-
- ↑ Sękowski Collectanea I с. 176, пор. Костомарів — Богданъ Хмельницкій вид. IV I с. 71 і Эварницкій Исторія запорожскихъ Козаковъ II с. 203.
- ↑ Були се „Українцї зі староства брацлавского. пор. Кореспонденцию кн. Юрия Збаражского, в Scriptores rerum polonicarum V с. 56.
- ↑ Sękowski o. c. I с. 176, Кулїш Украинскіе казаки и паны въ двадцатилѣтіе передъ бунтомъ Богдана Хмельницкаго, Русское обозрѣніе 1895, ст. 620–629, Костомарів o. c. I с. 71.
- ↑ Про Шагин герая пор. Gołębiowski Szahingerej i kozacy, Bibl. Warsz. 1852 т. II, Hammer-Purgstall Geschichte des Osmanischen Reichs II с. 829 і III с. 36–39, Zinkeisen Geschichte des Osmanischen Reichs in Europa IV с. 487–492, Смирнов Кримское ханство с. 480–487.
