Ця сторінка вичитана
От і закінчаю мое предовжезне письмо. Извиніть, щом пропустив з уваги головне і перше правило, яке заховати належить в писанню листів — що я прогрішив, кажу, великою глаголивостию. Іще лишь прибавляю нашу низеньку просьбу: будьте ласкаві, Ваша Милость, прислати нам продовженнє Вашої прекрасної повісти за котору дякуемо Вам з усёго сердця, бо од того зависить піднесеннє поваги тих наших Вечорниць перед читаючим світом, а через те саме і побіда нашої ідеї. Вашу правопись заховаемо з дипломатичнёю точностию; я сам заньмуся коректою того друковання, аби ані найменьша погрішка друкарська не взялася.
А поки що, маю честь поручатися Вашій Милості, наша Словутная Пані,
Ваш слуга і почитатель Ксенофонтъ Климкович.
Львів, дня 25-го Мая — 6-го Червця 1862.Подав В. Доманицький.
