Однак головними питаннями наших дописувачів є питання: 1) про що писати та 2) як писати, на що постараємося дати відповідь.
Розглядаючи цілу нашу визвольну боротьбу з 1917 по 1921 р. включно, мусимо її поділити на певні періоди не тільки хронолоґічно, але й у звязку з тими чинниками, що входили в гру чи то як вороги, чи як друзі, — в звязку з тими формами Державности, в котрі вбирали Україну бажання суспільства або чиясь міцна рука, в наслідок чого переводилися відповідні зміни в орґанізації нашої збройної сили, та стримувався чи прискорювався самий темп її творення.
Кожний із тих періодів мав у собі щось окреме чи то в психолоґічних настроях, чи то методах, формах або в околишній обстановці, що відріжняє його від інших періодів нашої боротьби.
Так напр., атмосфера революції, навіть анархії 17 р., слаба національна свідомість вояків, перевага соціялістичних гасел над національними спричинилися в значній мірі до того стану невтралітету, який проголосило багацько українських частин у боротьбі проти большевиків. У другій половині 1919 р. такого явища вже не могло бути, а тим більше в 1920 р., що свідчить лише про набуту з того часу боротьби національну свідомість.
Так само заява командирові полку, що резерв у критичну для полку мінуту не піде битися, наколи проти полку оперують чехи (Спогади ґенерала Петрова), могла мати місце в молодих, соціялістично вихованих військах 17 року. Подібних заяв уже не могло бути навіть у другій половині 1919 р., не кажучи вже про 1920 р.
Так поступово в тягу боротьби кристалізувалася ідеолоґія вояцтва, росла національна свідомість, зміцнювалось переконання в необхідності боротьби за Державність; хто був по боці ворогів його Батьківщини, той ставав його ворогом.
Отже у відповідь на питання, про що писати, пропонуємо нижче певну схему, що хронолоґічно охоплює цілий час нашої боротьби, деталізуючи її на періоди, щоб яскравіше підкреслити їхні характерні властивості.
Схема виглядатиме так:
Підготовчий період.
1. Творення української збройної сили (1917 — початок 1918 р):
- а) за кордонами Росії (Австрія, Німеччина),
- б) на російському фронті („українізація“ російських частин на фронтах Північному, Західньому, Південно-Західньому, Румунському та Кавказькому),
- в) в запіллю, на теренах був. Росії — в усіх залогах, де перебували українські вояки: в Москві, Орлі, на Уралі, на Дону, Туркестані, Кавказі, Сибиру та Зеленому Клині,
- г) Творення керуючих військових орґанів:
- 1) центральних — Українського Ґенерального Військового Комітету, Ґенерального Секретаріяту військових справ,
