Поводження, яке спіткало I збірник воєнно-історичних матеріялів, яскраво ствердило давно вже назрівшу потребу в такому виданню. В тому потоку листувань, що одержала Управа Воєнно-Історичного Т-ва в цій справі, в припливі нових членів, що підпомагають Товариство матеріяльно, або зголошуються до співробітництва — не можна не вбачати підтримки розпочатої Воєнно-Історичним Товариством праці.
По-за розумінням потреби зафіксувати для виховання майбутніх поколінь історію наших визвольних змагань, по-за потребою показати чужинцям, як відвойовувало Українське Військо незалежність Батьківщині — виступають ще два основних мотиви, що побуджують вояка еміґранта вписуватися в члени Т-ва, підсилювати скарбницю останньою своєю тяжко запрацьованою еміґрантською лептою, або зголошувати свою співпрацю.
Кожний вояк-українець цікавиться воєнними подіями бурхливих часів нашої визвольної боротьби, всім тим, що відбувалося по за рямками тої частини, де він тоді перебував, та хоче, нарешті, вияснити собі причини нашої невдачи.
З другого боку, яскраво виступає потреба подати до відома ширшого загалу, що він, вояк, брав участь у великій епопеї визвольної боротьби народу, але не в якімсь бунті та в складі якихсь-то банд. А наколи-ж у банді, то такій, членів якої наступні покоління оточують пошаною, а свобідний народ урочисто згадує їхні чини та присвячує їм памятників.
З тих листувань виявляється також, що багацько є вже виготовлених матеріялів, які не друкувалися лише за браком відповідної трибуни. На жаль, проявляється також вплив часу, який стер із памяти вояків дати тих подій, учасниками котрих вони були, назви місцевостей, де ті події відбувалися, прізвища товаришів або ворогів; нерідко переплутуються події хронолоґічно; напр. ті, що відбувалися в 1919 році, переплуталися з подіями 1920 або 1917 року.
Отже це є, по-за умовами еміґрантського життя, головні перешкоди, що затримують укладання спогадів або уємно впливають на остаточне оброблення їх. З метою полегчити цю працю Управа Воєнно-Історичного Товариства є готовою служити надалі, на жадання співпрацьовників, хронолоґічними даними, на підставі до тепер зібраного матеріялу, як рівно-ж надсилати мапи або ситуаційні схеми тих місцевостей, де відбувалися події.
