В ніч з 29 на 30 січня курінь імени Наливайка, під керуванням свого командира „полковника“ Сумчука[1] займав сторожову охорону. З боку ворога був повний спокій. Приблизно між 24 і 2 годиною до штабу ґрупи прийшла старшинська головна застава, при якій повинен був знаходитись і командир полку; вона привела з собою пятьох большевицьких старшин і нахабно вимагала, щоби командир ґрупи прийняв для переговорів большевицьких делеґатів, Телефон, що лучив головну заставу зі штабом ґрупи, було зіпсовано. Командир ґрупи наказав комендантській сотні (Сіра) оточити й обеззброїти заставу, дати кожному, не виключаючи й старшин, по 100 драчів (шомполів) і замкнути до вагону, а делеґатів під озброєною вартою відвести до штабу. „Полковник“ Сумчук зник. В тойже час видано розпорядження 4-му полкові і двом сотням 1-го полку зайняти сторожову охорону, змінити решту Наливайківців і під ескортою привести до штабу. Зміняти нікого не довелося, бо Наливайківці самочинно покинули свої місця й утікли в невідомому напрямку. Невеличка частина старшин і підстаршин Наливайківського куріня прийшла до штабу й зі сльозами на очах просили їх покарати на горло, бо вони не можуть пережити ганьби тої частини, в якій служать. Ці лицарі доповіли, що вони все вжили, щоб утримати зрадників, але мала їх кількість не дала змоги вжити зброї. Частина Наливайківців отже перейшла на бік ворога.
Большевицькі „делеґати“ були допитані й під сильною ескортою відправлені до Коростеня, звідкіль, згідно з розпорядженням отамана Оскілка, їх повинно було відставити до Рівного. „Делеґати“ заявили, що „товаріщі українци“, згідно з умовою, повинні їх до 5 години ранку привести назад, бо в противному разі совітські війська розрахуються з ними.
Удосвіта всі частини були на позиціях, за винятком Наливайківців і значної частини 55-го полку, що здезертувала разом із Наливайківцями. Лише невеличка частина Сірих, яко резерв, була в руках командира ґрупи. Зрадники й шкурники Чорного куріня смерти — розвідчики — приносили завідомо провокаційні відомості про ворога, чому Чорному куріневі наказано було до 8-ої години ранку зібратися коло штабу ґрупи[2].
Комендантам станцій Ігнатпіль і Коростень видано розпорядження затримати, обеззброїти й заарештувати зрадників Наливайківців ка чолі з командиром куріня.
- ↑ „Полковник“ Сумчук — молодий хлопець, років 23–25, ніколи не був військовим, малограмотний, служив у волосній управі дрібним писарчуком, улюбленець отамана Оскілка й наказного отамана Осецького.
- ↑ Командир ґрупи мав на увазі виявити й відокремити злочинно-провокаційний елемент, віддати його під воєнний суд, а решту приєднати до Окремої Запорожської кінної сотні.
