- III. Запорозьке Військо — куріні.
- IV. Слобідські полки.
- V. Чугуївські полки.
- VI. Українського Ляндміліційного Корпусу полки.
- VII. Українські регулярні полки російської формації.
- VIII. „Козацькі Війська“ — яко результат першої української еміґрації.
Історія городових, найстарших українських полків губиться в далекій темряві минулого. З певністю встановити початок формування цих полків неможливо. Історики лише фіксують ту думку, що перших орґанізаторів воїв або ватаг — цих ембріонів майбутніх полків, треба шукати серед Київських та Переяславських дружинників, пізніше Черкаських Воєвод. Перша історично-документальна дата падає на 1491 р., коли Черкаський Воєвода, Князь Богдан Глинський погромив турецьку фортецю Очаків — кримський хан скаржився Литовському Князеві Олександрові й називав тих людей Черкаськими Козаками. В 1492 р. хан знову скаржиться, але цей раз вже на Киян та Черкасців, що захопили татарський корабель під Тягинею. В 1541 р. Литовський Великий Князь видає циркуляра: „дворянин Стерт Солтанович обіде замки Київський, Канівський, Черкаський та спише реєстр усіх козаків“. В 1545 р. Литовський Уряд твердить, що „з Черкас, Канева, Брацлава, Винниці та инших „українських“ городів назбиралося „мнозство козаків“.
Таких подань можна навести досить; у них фіґурують до 1510 р. головним чином Кияне, Переяславці та Черкасці, від 1510 р. до 1562 р. (засновання Запорозької Січи) ми вже бачимо ватаги з Канева, Брацлава, Винниці і т. д. Перший ряд подань стверджує, що початок козацьким полкам дали дружинники, себ-то рештки князівських полків Київського та Переяславського. Дружинники, які ще памятали славу князівського війска, зрозуміло, не могли примиритися з тим станом річей, який панував на тодішній Україні-Русі. Це гнало їх на нові місця, подалі від чужого панування, і там закладалися нові „городи“ — найбільшим із котрих стали Черкаси. Умови тогочасного степово-кордонного життя, головно безперестанні татарські наїзди, по-за всім неприємним, відкривали також досить багато цікавих перспектив, що це могло не приваблювати тих войовничих елементів, які ще лишалися в старих „городах“. Починаються степові екскурсії ватагами (ватаман=отаман) з окремих городів, спочатку яко явища спорадичні, а з часом орґанізацію більш впорядкованих експедицій переймають на себе Черкаси, куди і сходилися ці ембріони майбутніх полків, яко Ватаги (вої) Київські, Переяславські, Канівські і т. д. Першим орґанізатором упорядкованих експедицій історичні джерела називають Черкаського Воєводу Остапа Дашковського (Дашковича) (походи 1511–1535 рр.); він мав ніби-то поділити всі ці ватаги на полки й сотні та завів Римську муштру.
