Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 2. 1930.pdf/124

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Історія не подає нам ближчих відомостей, одначе, зважаючи на суворий характер та надзвичайну енерґію Дашковського, ми не маємо причин відмовити йому в честі бути першим орґанізатором козацького війська, тим більше, що історичні джерела, які подають про його походи, фіксують оригінальну козацьку тактику, яку безсумніву могли виявити лише здисципліновані військові формації. Після Дашковського, провідний центр із Черкас переходить на Запорожжя; там палає буйна енерґія Князя Вишневецького (Байди) з першою спробою в 1550 р. утворити Запорозьку Січ, але оформитися їй судилося лише в 1562 році. Запорозька Січ складалася головним чином із тих елементів, які назавше й рішуче порвали з „городами“, з родинним життям, з його турботами та неприємностями. Більша-ж частина „козаків“ — які в пізніших роках уже не потрібували ховатися й могли відверто так себе іменувати, більш того, ця почесна назва відокремлювала його від „посполитого“ й давала відповідні привілеї — більша частина козаків залишалася при своїх родинах на „Волості“.

Це останнє й спричинилося до того, що на Україні зароджуються дві обособлені воєнні орґанізації — „Запорозька Січ“ та „Городове Військо“, — які в пізніших роках і йдуть своїми окремими орґанізаційними шляхами. Наразі, говоритимемо про „Городове Військо“, яке, як ми бачили вище, повстало з городових ватаг (воїв).

У кожному городі було коли не „мнозство“, то в усякому разі досить козаків, і вони починають акцію за юридичне леґалізування свого стану.

Увесь цей період до 1576 р. і заповнюється цією боротьбою за право леґального існування самоповсталих військових формацій — полків, але, само собою зрозуміло, все це в жадному разі не шкодило час від часу окремо або разом із Запорожцями „шарпати“ Молдавського Господаря або Білогородську та Кримську Орду. De-facto, Польський Уряд змушений був давно вже погодитися з існуванням Городового Війська; що-до Запорожців, то силою обставин вони здобули визнання de jure ще в 1562 р. Історичні джерела не подають нам назв тих сімох Городових полків, що 1574 р. брали участь у молдавському поході, та наразі цікавить нас самий факт, як також звідомлення тогочасної закордонної преси про дивну козацьку тактику в час бою під Білгородом, що дає новий доказ воєнно-орґанізаційної закінченности тогочасних городових полків. Нарешті актом 1576 р. юридично затверджуються шість Городових полків:

I. Переяславський
II. Черкаський
III. Чигиринський
IV. Канівський
V. Корсунський
VI. Білоцерківський

Як бачимо, Київський полк не дістав затвердження, але з цього, очевидно, не значить, що козаки Київського полку перестали існувати de-facto.