необхідно відбудувати історичний реєстр Української Армії. Як згадувалося, Армія Української Народньої Республіки в наіменуваннях своїх полків має багато історично-нелоґічного, тому, щоби виправити це, ми пропонуємо формулу символічного перебрання вікової історії та реєстру від тих тринадцяти полків бувшої російської служби, що віками не перервали своєї історії.
Це ми уявляємо в такому вигляді:
Стародубський, старий славний український полк, який налічує більше як 280 років свого існування, та Глухівський полк, що проіснував 144 роки, — ці два полки символічно й передадуть історію Городових полків славним пішим полкам Армії У. Н. Р. Кожен піший полк Армії У. Н. Р. по старшинству й перейме історію відповідного Городового полку. Мусить бути складена воєнно-наукова комісія, яка-б мала за ціль надати постійну нумерацію та перевела-б переіменування наших полків.
Реєстр піших полків мали-б складати такі полки (Реєстр Городових полків 1648 р.):
Київський, Переяславський, Черкаський, Чигиринський, Канівський, Корсунський, Білоцерківський, Уманський, Паволоцький, Брацлавський, Чернигівський, Полтавський, Камянецький, Винницький, Лисянський, Турівський, Кропивянський, Овруцький, Миргородський, Прилуцький, Ніжинський, Лубенський, Стародубський, Гадяцький, Зінківський, Могилевський, Кальницький, Остерський, Іркліївський, Животівський, Сосницький, Тарговицький, Бишовський та Іщенський полк.
До цих піших полків мали-б додати ще й ті полки, що мали-б перейняти історію від Ляндміліційних полків: Єлецького, Сівського, Рязького й Білевського. Назви ці, зрозуміло, треба замінити назвами тих міст, яким належали ці полки. Таким чином ми мали-б 38 старих історичних піших полків, які звязали-б свою історію з молодими пішими полками Армії У. Н. Р. і утворили-б традиційно-історичну Армію.
На нашу думку, аби підкреслити історичну ролю того або иншого полку, варто було-б до кожного полку придати його „історичний епітет“.
Так: Київський, Переяславський та Чернигівський полк, історія яких сягає в князівську добу, мали-б „епітет“ — „Дружинний“ полк.
Приклад: 1-й Київський Дружинний піший полк.
Полки: Черкаський, Чигиринський, Канівський, Корсунський та Білоцерківський — як перші реєстрові полки — мали-б отримати — „Реєстровий“.
Приклад: 4-й Черкаський Реєстровий полк.
Останні 29 полків із реєстру 1648 р. мали-б епітетом „Городовий“ полк.
Приклад: 17-й Брацлавський Городовий полк.
