|
МУСІЙ ЯЩЕНКО
Підполковник.
|
Скажіть мені, люди добрі, що то було, — запитався себе самого я після пережитого бою та тяжких неприємних хвилин; запитували мене пани старшини та Стрільці дорученої мені окремої інженерної сотні С. С. (Січових Стрільців), які щасливо вийшла з того бою та живуть свідками до сьогодні; запитуюся себе самого уже девять років на еміґрації, а передчуваю, що запитаються мене на Україні батьки, матері, жінки та сестри забитих і покалічених у тім бою вояків, бо вони виряжали своїх рідних боротися за волю Батьківщини та урочисто повірили моїй моральній опіці 16 листопада 1918 р., в день траґічний для України.
Діялося це в кінці 1918 та на початку 1919 року. З дорученою мені окремою інженерною сотнею С. С. та з імпровізованим панцерником „Стрілець“ прикривав я відворот Лівобережної ґрупи С. С. від ст. Гребінка на Полтавщині починаючи, і аж до Київа; потім цей обовязок ніс від Київа, через ст. Коростень, аж до Житомира уже в Північній ґрупі С. С.
Багато знищено мостів залізничних, ні одного залізничного возу вантаженого та паротягу цілого не залишено червоному москалеві. На евакуованих двірцях телеґрафісти самі здіймали та запаковували апарати, заносили до рухомої складниці інженерної сотні, чипляли наліпки, прощалися, де-хто навіть зі слізми на очах, але щасливі були, що червоний кат не буде працювати на їхніх апаратах, і лишалися з вірою непохитною, що скоро ми повернемось, і вони знову запрацюють на „своїх“ апаратах.
Не смів червоний московський вандал турбувати наші частини на відвороті, бо чекала за це його — кара. Не сміли й наші частини, здеморалізовані та розаґітовані демаґоґами, утікати на відпочинок до великого міста.
Окрема інженерна сотня сотника Ященка працювала день і ніч без утоми, виказуючи велику карність, самопосвяту, відвагу та подиву гідну енерґію. Її зверхники того часу можуть сказати з певністю далеко більше. Тоді окрема інженерна сотня С. С. налічувала 164 вояків — старшин і стрільців. Сотня складалася з двох чот
