Бронепотяг „Запорожець“ мав 2 гармати 3-цалеві і 12–16 кулеметів. „Помста“ мав одну легку 3-цалеву гармату й одну легку гавбіцю та до 16 кулеметів.
Автопанцерний дивізіон складався з трьох панцерників. „Отаман Мельник“ — озброєний одною легкою гарматою й кількома кулеметами, „Отаман Петлюра“ й „Отаман Коновалець“ — обидва озброєні тільки кулеметами. До складу дивізіону входили кілька тягарових самоходів, 2 легкових і кілька мотоциклів.
Автоколона, входячи до складу ґрупи, складалася з 8 особових і 12 тягарових самоходів. За браком відповідних доріг уживалися тільки особові самоходи, яко засіб до пересування штабів і звязку. Тягарових самоходів майже не вживалося й вони обслуговували тільки глибокий тил.
Потяг-майстерня із прегарним оборудованням, із добре вишколеним персоналом була єдина на всю Україну й одна з небагатьох, що були в колишній Росії. В цій майстерні направлялися гармати, кулемети й автомобілі. Майстерня могла виробляти навіть де-які часті до всякої зброї та самоходів. Вона була підпорядкована інспекторові артилерії. Загинула в травні місяці, впавши до поляків у кінці травня 1919 р. в районі Бродів.
Думка про запасові частини для вишколення мобілізованих, підготовки ріжного роду фаховців та формування маршових сотень і курінів, виникла в командування корпусу С. С. з початку 1919 р. Тому був заснований так званий „Кіш“. Місцем осідку для нього вибрано Кремянець, який лежав у найглибшому запіллю — де можна було переводити спокійно працю, не боячись скорої руйнації.
Але Кіш Січових Стрільців не розвинувся, як слід — раз через брак воєнного запасу, надто умундурування, а друге — брак орґанізаційного хисту його командування.
Склад Кошу в Кремянці: 2 піших куріні вишколу, 1 сотня старшинська, 2 сотні кулеметних, і сотня кінноти — стояла в Меджибожі, де був кінний вишкіл для всієї армії, 1 сотня підстаршинська, і сотня польової варти (жандарми). Остання не уявляла з себе постійної частини Кошу, а була зформована для переведення мобілізації. При Коші був заснований шпиталь, типу запасового (після російської нуменклатури).
Санітарна служба в ґрупі, як і в усій Українській армії, протягом усього часу була поставлена досить зле. Не було ні польових,
