Сторінка:Збірник законів і постанов Українського Правительства відносно закордонних інституцій (1919).djvu/128

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

126

Ухвалена Радою Міністрів

Постанова

про заштатню та дорожню допомогу служачим в урядових та громадських інституціях, котрі утримуються на казенні кошти.

1. У відміну істнуючих законів обмежити ставки заштатньої допомоги служачим та робітникам урядових і тих громадських і приватних інституцій, котрі утримуються на казенні кошти, як військового так і постійних мирного часу, а також служачим, євакуованим для роботи в час війни на Вкраїну й продовжуючим тут свою працю низчеслідуючими розмірами.

а) Особи, котрі прослужили менш, як один місяць, допомоги не одержують;

б) за службу менше 6-ти місяців видається не більше ½ місячного утримання, яке визначено для відповідної посади;

в) за службу від 6-ти до 12-ти місяців — не більше місячного утримання; і

г) за службу більш, як один рік, не більше, як 1½ місячне утримання.

2. В зазначених в ст. 1 розмірах допомога видається тим служачим і робітникам, котрі втрачують службу за скороченням штатів до розміру мирного часу.

3. Допомога видається відповідно утриманню, яке служачий одержував в останній місяць служби.

4. Допомога видається одноразово.