зазіхань установити над ними свою економичну діктатуру та досягти знищення здобутків Жовтневої Революції.
Рівночасно нова економична політика, зміцнюючи дрібно-буржуазні групи та впливи, відкриває нову небезпеку виявлення, так сепаратно-шовиністичних, як і велико-державницьких росийських тенденцій та небезпеку, що з того походить для єдности пролетарсько-селянського фронта Радянських Республік.
Разом з тим, 5-ти річний досвід державного кермування та практика взаємовідносин по-між Радянськими Республіками вимагають дальшого кроку в галузі федерального будівництва. Тому, Сесія ВУЦВК'у, підкреслюючи цілковиту рівноправність всіх Радянських Республік, що умовляються, та цілковиту добровільність їх тісної Робітниче-Селянської Спілки, вважає за необхідне доручити Урядові роспочати переговори з урядами Радянських Республік про оформлення загально-спілкових органів законодавчих та виконавчих (Спілковий ЦВК та Раднарком), а, зокрема, органів, що кермують зовнішньою, так загальною, як і торговельною політикою. Відповідні зміни в спілкових умовах подати найблишчому VII-му З'їзду Рад.
м. Харків, дня 25-го жовтня 1922 року.
Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету
Секретар ВУЦВК'у
А. Іванов.
Оголошено в „Вістях ВУЦВК'у“ од 29 грудня 1922 р., ч. 295.
Заслухавши доповідь Уповнаркомпраці про стан безробіття на Вкраїні та боротьбу з ним, 3-я Сесія ВУЦВК'у ухвалила:
1. Визнати напрямок роботи комітету боротьби з безробіттям правильним.
2. Запропонувати Президії ВУЦВК'у та РНК збільшити видачу коштів на боротьбу з безробіттям;
3. Запропонувати Губвиконкомам провадити додаткові асигнування з місцевих коштів на потреби безробітних та заходи боротьби з безробіттям;
4. Визнаючи за Біржами Праці їхню провідну ролю в галузі боротьби з безробіттям, запропонувати всим центральним та місцевим державним організаціям всіма заходами сприяти поліпшенню роботи Бірж Праці, так шляхом добору особистого складу та піднесення їх авторітету, як і допомогою та матеріяльною підтримкою закладенню при них всих необхідних для задоволення потреб безробітних допомогових установ;
5. Визнати всі асигнування на потреби боротьби з безробіттям та виплати з них належними до виконання тим же шляхом першочерговости, як се робиться що-до зарібньої плати, з покладенням на відповідні органи відповідальности за порушення порядку та витрати тих коштів не по призначенням.
6. Запропонувати Уповнаркомшляху, Наркомпроду та ЦКДопомголу переводити пересунення продовольчих засобів на потреби боротьби з безробіттям в порядку ударного їх виконання.
7. Зважаючи на гострий зріст безробіття, визнати за необхідне вжити рішучих заходів, що до виконання всими установами та під-
