Арт. IV. Особ, що не мають права вступати в комітети, але які все ж таки вступили, негайно виключається й віддається під суд.
Арт. V. Визнаючи за основне завдання держави що-до незаможніх селян піднесення господарства незаможників і уважаючи на величезні труднощі, звязані з здійсненням цього завдання, через брак у держави коштів до підтримання господарства сотен тисяч незаможніх, а також через труднощі в боротьбі окремого незаможнього господарства з куркулячою запосілістю, звертається головну увагу на потребу підтримати всі форми об'єднань незаможників. Тим-то всі передбачені в цьому законові пильги, кредити й позички належить давати передовсім господарським об'єднанням незаможників і тільки по задоволенню цих можна давати поодиноким незаможникам.
Арт. VI. Об'єднаннями незаможніх селян звуться комітети незаможніх селян, колективні господарства, артілі, с. г. кооперативи незаможніх селян, об'єднання незаможніх селян для громадського заорювання, об'єднання незаможніх селян для часткового громадського плодозміну на землях, влаштованих при внутрішньому сільському землеврядженні у черезсмужні або групові дільниці, товариства незаможніх селян для збору, закупівлі то-що.
Арт. VII. Ставиться за обов'язок усім радянським установам і службовим особам, керуючися викладеними міркуваннями, переводити в життя нижчеподані права, пильги й переваги, надані об'єднанням незаможніх селян і поодиноким членам КНС:
1. Одержання в землевряджувальному порядку землі з державного, земельного, запасового фондів (арт. 6. Земельного Кодексу — Зб. Узак. 1922 р., ч. 51,
