обламки, попсована зброя і потрощена посуда.
— Пята година — сказав капітан. — Держіть ся!… Вони попробують переправитись через ріку.
В тій хвилї Франсуаза скрикнула. Куля відбивши ся від стїни зашрамила її чоло. Виступило кілька крапель крови. Домінїк подивив ся на неї, потім підійшов до вікна і перший раз вистрілив. І вже не перестав більше. Набивав стрільбу і стріляв не звертаючи уваги на те, що дїялось довкола него; тілько час від часу позирав на Франсуазу. Зрештою не квапив ся і цїляв докладно. Прусаки прокрадаючись по за тополями старались перебродити Морель, як се предвидїв капітан. Але скоро тілько котрий із них наближував ся до ріки, зараз падав влучений Домінїком у саму голову. Капітан слїдив за його стрілянєм і любував ся. Він поздоровив його і сказав, що був-би щасливий, коли-б у нього було богато таких справних стрільцїв. Та Домінїк навіть не слухав його. Одна куля зашрамила його плече, друга обдерла руку, але він і з місця не рушав ся і стріляв дальше.
Ще два вояки впали. Пошматовані подушки не захищали вже вікон. Бачило
