В місті Х. незвичайний рух.
Афіші заповідали на завтра великі торжества. По врочистій Службі Божій і молебні в наміренні України з приводу здобуття нею своєї державности, — увечері мало відбутися велике свято. Заповіджений був приїзд представників уряду з Києва для удекорування хрестом „Визволення” громадян міста Х., що вислужилися перед Батьківщиною чи то в рядах Української Армії, чи то в рядах повстанців, чи то в який інший спосіб. Імена цих громадян мали вписати в „Золоту книгу відродження України”. Далі мав слідувати урочистий концерт у честь героїв і нарешті репрезентаційний баль.
Зацікавлення цим усім було дуже велике.
Як звичайно, найбільше турбот мали пані. Кравчині угиналися від роботи.
І на Соборній під ч. 17 також рух.
Галя лагодить сніданок.
Роман має гостей: Володко Ковдерський (цей — ніби свій, рідний) і Микола Одуд, повстанець, що прибув з провінції на завтрішнє свято.
На столі шипить привабливий самовар, Галя роздає чай.
— Ось, Галочко, частина наших мрій здійснилася: Україна вільна… Тепер наш обовязок зро-
